Львів за правом вважається культурною столицею нашої країни, адже в нас народилося чимало відомих музичних гуртів, які стали відомими не лише в цілій Україні, а й в цілому світі, розповідає сайт lviv-trend.in.ua. Одним з таких музичних гуртів, які стали справжніми легендами з нашого міста, став гурт “Плач Єремії”.
Так, саме група “Плач Єремії” в наші дні вважається однією з найвизначніших рок-груп в Україні, яка здобула всесвітнє визнання і хіти якої вже багато років перебувають “на слуху” у львів’ян та всіх українців. Редакція нашого сайту вирішила присвятити матеріал улюбленій музичній групі мільйонів.
Від виступів на передвиборчих концертах до підкорення музичних арен: з чого почався творчий шлях гурту?
Історія заснування гурту “Плач Єремії” у Львові бере свій початок ще в 1990 році за ініціативи молодого і перспективного співака Тараса Чубая. Виконавець вже був відомий серед львівських слухачів, адже в той період він вже виступав в складі музичного театру “Не журись” – театру-кабаре, театру-студії, створеного у Львові в 1988 році. Саме Тарас Чубай входив до першого складу театру і міркував вже тоді над створенням власної музичної групи.
Однак на той час творча діяльність Тараса Чубая не обмежувалася лише виступами в складі музичного театру “Не журись” – відомо також, що ще за кілька років до заснування театру він виступав у складі гурту “Циклон” з 1985 року разом з Всеволодом Дячишиним.
У першому складі гурту “Плач Єремії” опинилися:
- Тарас Чубай (вокал, гітара, музика);
- Всеволод Дячишин (бас);
- Олег Шевченко – він же “Білий” (гітара);
- Мирон Калитовський (барабани);
- Аліна Лазоркіна (арфа);
- Олекса Пахолків (віолончель).
Зібравши гурт, виконавці зіграли свій перший концерт. Не дивно, що він відбувся на сцені того ж театру “Не журись”, де працював Тарас Чубай. Перший виступ відбувся в неповному складі, це був акустичний “камерний” концерт, зовсім несерйозний, який став лише першим кроком на творчому шляху популярного сьогодні гурту.
Назву для гурту обрав сам Тарас Чубай і багатьох слухачів цікавило питання, чому саме так називається колектив. Сама назва відсилає нас до біблійних історій і має деякий зв’язок з біблійним пророком, однак для Тараса Чубая ця назва, швидше, звучала як квітесенція вічності, про що він згодом розповів своїм слухачам.
Згодом Тарас Чубай прокоментував перші концерти гурту “Плач Єремії” і зізнався, що виступали на сцені театру, адже це була частина передвиборчої програми на підтримку В’ячеслава Чорновола. Потім були інші “дрібні” концерти – гурт виступав у Львівській філармонії та в РОКСІ, виступали без барабанів, зате з віолончеллю. Барабани вже “з’явилися” на вечорі поезії Віктора Неборака.
Перший “серйозний” концерт на альтернативному фестивалі “Вивих”
Першим творчим “серйозним” концертом гурту “Плач Єремії” можна вважати виступ на альтернативному фестивалі “Вивих”. Фестиваль “Вивих” призначений для нетрадиційних жанрів мистецтва і проводиться у Львові, всього його проводили двічі – в 1990 році та 1992 році.
Перший фестиваль якраз і відбувся за участі молодих перспективних виконавців з гурту “Плач Єремії”. Дебютний фестиваль приурочили до Дня визволення Африки та перших роковин Студентського братства, яке розпочало свою роботу в нашому місті. До слова, директором першого фестивалю став сам голова студентського об’єднання у Львові Маркіян Іващишин.
Разом з гуртом “Плач Єремії” тоді на сцені виступали інші відомі виконавці – це “Бу-Ба-Бу”, легендарний музичний гурт “Мертвий півень”, Таїсія Повалій, майбутній гурт “Скрябін”. Виступ молодого тоді гурту “Плач Єремії” на одній сцені з майбутніми “метрами” львівської та національної загалом музики немов напророчив виконавцям успіх на обраній стежині.
Випуск першого альбому гурту
Перший офіційний альбом гурту “Плач Єремії” вийшов вже через кілька років, у 1993 році. Цьому передувала участь ще в кількох молодіжних музичних фестивалях – це був фестиваль “Червона рута” в Запоріжжі в 1991 році, де виконавці успішно виступили та навіть здобули нагороду – друге місце в номінації “Рок-музика” (перше місце на фестивалі журі не віддали жодному з учасників). Також передувала участь в молодіжному міжнародному музичному фестивалі в місті Трускавець, що на Львівщині. Це був фестиваль “Марія”, який приніс гурту ще дві престижні музичні нагороди – це приз за найкращу пісню та приз глядацьких симпатій.
Окрилені таким успіхом, виконавці вирішили всерйоз взятися за випуск свого першого офіційного музичного альбому. Омріяне здійснилося і в 1993 році таки з’являється перший альбом під назвою “Двері, котрі насправді є”. Дебютний альбом гурту вийшов “на касетах” і до нього увійшло десять композицій, серед яких – “Єхидна”, “Відшукування причетного”, “Плач Єремії”, “Жах”, “Не спиняйте її”, “Сніг” та інші.
Вже багато років потому, з початком 2000-х, гурт зробив ремайстеринг цього альбому і перевидав його вже на дисках – такою була потреба “нового” часу та “нових” слухачів. Та саме перший альбом, записаних на касетах, приніс гурту “Плач Єремії” звання найкращого концептуального рок-гурту в Україні. Західні ж регіони країни взагалі в ті часи вважали культовими музику, яку творили ці виконавці.
Другий альбом і нові успіхи
З часу запису першого альбому в гурті помінявся гітарист та барабанщик, однак це не завадило виконавцям продовжувати повноцінну творчу діяльність та записувати нові хіти. Вже в 1995 році вийшов у світ другий альбом гурту, який отримав назву “Най все буде як є…” – цей альбом теж з’явився на касетах і так само до нього увійшло десять музичних композицій.
Саме другий альбом став творчим проривом гурту – серед композицій тут була пісня “Вона”, яка дуже швидко стала справжнім хітом. Хоч пісня вийшла ще в далекому 1995 році, її досі та обожнюють мільйони слухачів. Детальніше про хіт, який став легендою і справжнім символом української рок-музики, ми напишемо нижче.
Гурт нестримно розвивався і здобував все нові та нові нагороди. Завдяки другому альбому гурт отримав “Золоту Жар-птицю” Таврійських Ігор в номінації “Найкращий рок-гурт України”. Окрилені успіхом, виконавці далі продовжують плідно і натхненно працювати, щоб випустити у світ свій третій альбом “Хата моя”, роботу над яким розпочали в 1997 році. Далі – успіх та слава, всеукраїнське визнання і багато років плідної творчої праці, записи з іншими відомими вітчизняними виконавцями.
Найбільший хіт гурту “Плач Єремії” – “Вона”
Як ми вже згадували вище, найбільшим хітом гурту “Плач Єремії” стала пісня “Вона”, яка увійшла до другого альбому гурту, що вийшов у 1995 році. Цікаво, що за результатами соціологічного опитування серед українців ця пісня була визнана українським хітом, що найбільше запам’ятався за останню чверть століття. В наші дні його називають “візиткою” української рок-музики.
Як же ж з’явився цей чудовий хіт? Його написав поет Кость Москалець ще в серпні 1989 року у Львові, цей поет на той час виступав у вищезгаданій театральній студій “Не журись!”, де виконував пісні, що написав власноручно. Коли в автора поцікавилися, який символізм цієї пісні, то він розповів, що “Вона” – це образ швидше символічний, аніж реальний. Автор слів зізнався, що на написання цієї пісні його надихнула учениця музичного класу в школі імені Соломії Крушельницької. Зараз ця жінка живе та працює в Шотландії, де продовжує свою музичну кар’єру і грає на арфі.
Пісню “Вона” виконував і соліст гурту, і сам автор свого часу. Він добре приятелював з Чубаєм, тому пісня дуже швидко залунала у виконанні Віктора Морозова. Зазвучала, і стала справжнім легендарним хітом української рок-музики. Виросло ціле покоління, яке вважає цю пісню народною, своєю, а в інтернеті численні молоді виконавці намагаються переспівати “Плач Єремії”, однак їм направду це мало вдається: оригінал виявився кращим за будь-які інші спроби переспіву.
Незмінний лідер гурту Тарас Чубай
Окремо варто згадати про Тараса Чубая, з ініціативи якого і було засновано легендарний гурт. Тарас Чубай – знаний український музикант зі Львова, автор та виконавець багатьох відомих пісень, композитор. За всі роки своєї плідної творчої діяльності Тарас Чубай випустив у світ більше сотні пісень, записав одинадцять студійних альбомів.
Як син відомого поета Грицька Чубая, Тарас продовжував манеру батька і оспівував своє. Багато його пісень написані саме на поезію батька-поета, а також багатьох інших відомих українських авторів.
Тарас Чубай – випускник Львівської музичної школи імені Соломії Крушельницької та Львівської консерваторії, який ще в молоді студентські роки розпочав свою творчу діяльність. Молодий та амбіційний Тарас став учасником багатьох виступів театру-студії “Не журись!”, мріючи про власний гурт. Результатом його мрій та планів стало заснування гурту “Плач Єремії”.
Виступаючи у складі власного гурту, Тарас Чубай також організовує сольні концерти. Великий сольний концерт Чубая відбувся в 2003 році у палаці “Україна”, на якому він представив свій новий альбом “Світло і сповідь”.
Ще за декілька років Тарас Чубай був удостоєний звання “Заслуженого артиста України”, а кілька років тому, в 2017, його було удостоєно нового звання – “Народний артист України”.
Як живе легендарний засновник гурту зараз?
Зараз Тарас Чубай живе у передмісті української столиці, в невеликому затишному будиночку, подалі від людей та шуму. Тут він облаштував власну музичну студію – куди ж легендарний виконавець без власної студії? Та зараз для виконавця весь його творчий “рух” за багато років – це вже історія і в наші дні виконавець вже так не поспішає, як робив це в молоді роки. Творить повільно та натхненно, не беручись спішно за написання нових матеріалів.
Співаку подобається бути подалі від міської метушні і ближче до природи, в будинку, де він зараз мешкає разом зі своєю сім’єю – дружиною та трьома дітьми. В планах музиканта – перезаписати багато старих композицій гурту “Плач Єремії”, адже молодий сучасний слухач їх практично не знає (окрім легендарної композиції “Вона”).
Сам співак не раз зізнавався журналістам в тому, що його не сподобалася одразу пісня “Вона” і що серед студійних альбомів насправді мало його композицій. Так склалося, бо виконавець соромиться їх співати на публіку і тому пише переважно у шухляду.
Засновник гурту не раз зізнавався, що головним досягненням колективу є те, що вони за багато років існування не розпалися і продовжували творчу працю.
Гурту “Плач Єремії” – тридцять років
Час пливе рікою і от уже в 2020 році кращому українському рок-гурту “Плач Єремії” виповнилося тридцять років. Тарас Чубай зізнавався не раз журналістам під час інтерв’ю, що перші роки існування колективу час тягнувся дуже повільно – повільно здобували популярність, неквапом виходили перші альбоми, потрібно було здолати чимало труднощів, щоб вийти на національний рівень і стати справжніми музичними легендами, про яких знає вся Європа.
Зараз же час для гурту дуже швидко плине. Тарас Чубай каже, що з новими піснями на концертах досить “туго”, бо зізнається, що публіці не потрібні нові пісні, адже вона їх не знає. Українська публіка добре знає старі добрі пісні легендарного гурту і не втомлюється їх слухати та співати, що вже говорить про те, яку позицію “Плач Єремії” займає в культурному житті народу.
