Культурний Львів: цьогоріч містяни адаптували сім фільмів для незрячих

Кіномистецтво - чудова складова нашого з вами життя, гарний спосіб проведення дозвілля. Важко уявити, яким би було наше життя без кінофільмів, пише сайт “lviv-trend.in.ua”. 

З 2013 року в нашій країні кіно стало доступним для всіх людей з обмеженими можливостями. Завдяки плідній праці вітчизняних кінематографістів в Україні кіно стало доступним для незрячих людей - для усіх тих, хто має важкі вади зору, створюють спеціальне кіно з аудіотранскрипцією. Це - окремий голосовий коментар, який розповідає про те, що ж відбувається на екрані, в ході фільму чи мультфільму. Тож тепер незрячі люди мають гарну нагоду цікаво провести дозвілля, переглядаючи ту чи іншу стрічку. 

Минулоріч - 5, цьогоріч - 7 стрічок: як у Львові створюють кіно для незрячих 

1

Цими днями у міській раді розповіли про результати плідної діяльності. Завдяки фінансовій підтримці Львівської міської ради минулого, 2018, року було створено аж 5 стрічок зі спеціальною транскрипцією для незрячих, а цього року вдалося створити 7 таких фільмів.  

Зйомки стрічок для незрячих відбуваються в рамках проєкту “Нове українське кіно для незрячих”. За планами проєкту, у цьому році таких фільмів мало вийти всього 5, однак творча праця настільки захопила львів’ян, що в результаті було створено аж 7 таких стрічок. Про такі результати творчої праці розповіла авторка та керівниця проєкту Оксана Потимко.  

Які фільми адаптували для незрячих людей? 

кіно

Так, завдяки клопіткій творчій праці вдалося адаптувати для незрячих людей такі стрічки: 

  • “Такі красиві люди”, режисер - Дмитро Мойсеєв; 
  • “Час хризантем”, режисер - Дмитро Мойсеєв; 
  • “Шляхетні волоцюги”, режисер - Дмитро Кравченко; 
  • “Мамай”, режисер - Олесь Санін; 
  • “Припутні”, режисер - Аркадій Непиталюк; 
  • “Трубач”, режисер - Анатолій Матешко; 
  • “Сторожова застава”, режисер - Юрій Ковальов. 

Міська рада завжди стоїть на підтримці схожих проєктів, відтак фінансова підтримка таких фільмів отримала цього року майже 100 тисяч гривень зі сторони посадовців. Тут визнають: кінопродукт і справді є дуже якісним і чудово підходить як для перегляду дорослими, так і для найменших глядачів. 

“Такі красиві люди” адаптовано для незрячих 

1

“Такі красиві люди” - яскравий взірець сучасного українського кінематографу, результат творчої праці режисера Дмитра Мойсеєва. Фільм з’явився у 2013 році і є дебютною повнометражною роботою молодого талановитого режисера, яку було знято на кіностудії Довженка, в українській столиці.  

Сюжет стрічки - це історія чотирьох людей, які втекли на край світу. Їхнє життя по-справжньому неймовірне, вони щасливі, адже кожного дня мають змогу рибалити, створювати домашні спектаклі. Кожен день цих людей сповнений неймовірної любові та тепла. Однак в житті однієї героїні було недостатньо тепла і так в її житті з’являється письменник-невдаха. Він хоче довідатися, чи вартий насправді сильних почуттів.  

Саму стрічку порівнюють з різновидом японської поезії хоку, яка за допомогою простих засобів передає сутність людського життя, а також показує справжні, щирі почуття.  

Стрічку “Такі красиві люди” знімали в Івано-Франківську, Криму, Генічеську та в Києві.  

“Час хризантем” 

11

“Час хризантем” - ще одна стрічка, яку було адаптовано для незрячих людей, режисером стрічки також є Дмитро Мойсеєв. Фільм з’явився в 2017 році.  

За сюжетом це - мелодрама, прониклива та захоплива. Розповідається у фільмі про життя жінки Олі, яка втратила близьку людину і залишилася наодинці зі своїм горем. Жінка повністю самотня і не має навіть з ким розділити втрату і свої емоції, які її повністю окутали в цей час. Тож вона вирішує одного разу придбати для себе автомобіль та вирушити в захопливу подорож у Київ та околиці української мальовничої столиці.  

Її подорож не проходить самотньо - подорожуючи, героїня стикається з великою кількістю різних людей, в кожного з них - своя історія за плечами. Всі ці люди - втрачені, вони давно загубила саму себе. Одні загубилися у великому світі через постійний обман, яким було оповите їхнє життя, інші - через невдало зроблений колись вибір, який, в результаті, зіпсував їхнє життя повністю. Комусь Ольга співчуває і висловлює підтримку, вирішує допомогти, однак далеко не кожному - деяких людей, які трапляються на її шляху, жінка залишає так “киснути” надалі у своєму болоті думок та бруду. У так званий “час хризантем” завдання жінки - переосмислити свою тяжку втрату, своє життя, і знайти в собі сили та наснагу продовжувати жити далі.  

Фільм “Шляхетні волоцюги” 

кіно

“Шляхетні волоцюги” - ще один результат плідної праці українських кінематографістів, стрічка, яку також було адаптовано для сприйняття незрячими людьми. Це - музично-комедійний бойовик, який оповідає про життя так званих “батярів” - представників відомої колись у Львові субкультури, яка проіснувала в нашому місті впродовж цілого століття - з середини дев’ятнадцятого по середину двадцятого століття.  

Події стрічки про львівських батярів, звісно ж, розвиваються в рідному для батярів місті Лева. Сюжет фільму - це така собі жартівлива історія батяра Боді та батяра Мірека. Їхній сенс життя зводиться повністю до одного гасла, суть якого - любити Львів, прекрасних жіночок та жарти. Батяри тільки й думають про те, як зробити своє життя яскравим і як їх розмалювати яскравими барвами. Хлопці постійно шукають пригод на свою голову, тому й вдаються до різноманітних авантюр, однак при цьому завжди залишаються позитивними героями.  

Згодом у їхнє життя приходять деякі зміни - несподівано вони стають опікунами для юної Христі. Після цього їхні пригоди не закінчилися, а тільки набрали нових обертів та яскравих барв. 

Зйомки фільму відбувалися у Львові у 2017 році. Дуже багато схвальних відгуків можна прочитати від провідних кінокритиків, які вказують на те, що фільм справді дуже якісний, а сюжет - цікавий та веселий. Однак були і прикрі відгуки зі сторони критиків - дехто називав фільм “відрижкою російського світу” і жорстко критикував головні аспекти стрічки.  

Негативні чи позитивні відгуки, але фітбек, все ж, величезний, і це не може не тішити. Зрештою, для звичайних глядачів стрічка стане гарним вибором для проведення дозвілля з друзями і гарантовано підніме настрій.  

“Мамай” 

кіно

“Мамай” - це ще одна стрічка, яку вирішили адаптувати для незрячих людей у Львові. Це український художній фільм відомого режисера Олеся Саніна, який є добре знаним в Україні та світі кінорежисером, актором, продюсером, а також музикантом та скульптором. За плечами цього режисера - добре відомі в Україні стрічки, які спричинили справжній ажіотаж. Наприклад, фільм “Поводир” - яскравий взірець творчості Олеся Саніна.  

Стрічку “Мамай” було відзнято у 2003 році на національній кіностудії імені Олександра Довженка на замовлення Міністерства культури і мистецтва України. Фільм називають українською версією “Ромео і Джульєтти”. 

Стрічку було створено на основі давнього українського та кримськотатарського фольклору. Розповідає фільм про козака-втікача, який закохується одного разу у вродливу молоду дівчину, представницю татарського роду. Жінка стає знаковою у його житті і рятує козака від неминучої, здавалося, смерті.  

Олесь Санін вирішив поєднати у стрічці три історії - це дві епічні кримськотатарські історії, та ще про одну історію, яку вже придумав самостійно. Це - історія про те, як кримськотатарська жінка знаходить у степу молодого українського козака, який вже чекає на неминучу смерть. Вона милосердно рятує козака від страшної смерті, забирає його додому, де доглядає та лікує, а згодом - стає його дружиною. 

Фільм отримав виключно схвальні відгуки від українських кінокритиків, а також був відзначений почесною нагородою - Призом імені Олександра Княжицького за найкращу операторську роботу на одному з престижних кінофестивалів у Європі.  

Цікавий факт: стрічку знімали всього протягом 24 днів, однак на якості фільму це ніяк не відобразилося - навпаки, сюжет вдався напрочуд цікавим та захопливим, про що й кажуть кінокритики. 

Взагалі, всі продукти творчої діяльності Олеся Саніна заслуговують на особливу увагу українського глядача. Рекомендуємо переглянути роботи Олеся Саніна, адже вони - про життя, про Україну, про ту історію, яку має знати кожен свідомий громадянин, аби не повторяти згодом помилок минулого.  

“Припутні” 

1

Завдяки плідній творчій роботі колективу проєкту “Нове українське кіно для незрячих” також було адаптовано ще одну стрічку - “Припутні”. Це українська кінострічка, яка розповідає про нелегку жіночу долю в Україні. Режисером фільму є Аркадій Непиталюк. 

Фільм “Припутні” засновано на сюжеті п’єси Романа Рорбика “Центр”. В широкий прокат стрічка вийшла ще два роки тому, однак вона є досить непоганим зразком сучасного українського кінематографу і має досить цікавий та захопливий сюжет. 

Так, у стрічці описано долю трьох жінок - бабусі, доньки та онуки. Три ці долі жіночі переплетені тісно, а життя трьох українських жінок є тяжким, знедоленим, сповненим складнощів та абсолютної самотності. Що може бути гіршим для жінки? 

Сюжет розгортається впродовж всього однієї доби і відбуваються всі події в невеликому селі Припутні. Саме ця доба стане знаковою у житті трьох жінок, адже кардинально змінить їхнє життя досі.  

Все, здавалося, цілком буденно, адже базарна торговка їде разом зі своєю донькою в глухе, покинуте Богом і людьми село. Це вже традиція для мами та доньки - щорічно традиційно відвідати село та бабу Зіну, аби обов’язково зробити порядк на занедбаному кладовищі.  

Фільм “Припутні” - повнометражна стрічка, де всі герої розмовляють виключно мовою суржику. Таке відбувається не випадково - це свідоме рішення знімальної групи, яка вирішує спеціально вибрати суржик для стрічки, аби передати повністю той колорит та атмосферу звичайного покинутого села. Саме таке рішення, переконана знімальна група, має допомогти глядам повністю поринути в атмосферу села і разом з героїнями переживати такі ж емоції та почуття.  

Якщо оцінювати фільм з точки зору кінокритиків, то можна зауважити, що критика є досить неоднозначною. Дехто запевняє, що фільм хороший та навіть взірцевий, хтось же, навпаки, відверто критикує стрічку.  

“Трубач” 

трубач

“Трубач” - ще один взірець сучасного українського кінематографу, мегапозитивний повнометражний дитячий, комедійний мюзикл, який було відзнято режисером Анатолієм Матешком. У широкий прокат стрічка вийшла ще в 2014 році, однак тільки нещодавно її вдалося адаптувати для сприйняття незрячими людьми.  

Сюжет стрічки розповідає про юного трубача дитячого естрадно-духового оркестру Миколу Шевченка. Микола не просто талановито грає, він ще й пише власну музику, чим і привертає увагу одного всесвітньо відомого музиканта. Далі триває історія суперництва між двома дитячими оркестрами. Однак тут все - цілком як в дорослих людей. Юні актори кохають, плетуть інтриги, заздрять одне одному. Є у фільмі і добро та зло.  

Від українських кінокритиків стрічка отримала схвальні, проте досить скромні відгуки. Стрічка є бронзовим призером Чілдрен кінофесту 2014 року. 

“Сторожова застава” 

кіно

Наостанок розкажемо коротко про ще одну стрічку, яка є досить популярною в Україні. “Сторожова застава” - це український пригодницький фільм-фентезі, над створенням якого працював режисер Юрій Ковальов за мотивами однойменного роману Володимира Рутківського.  

Стрічка розповідає про звичайного українського школяра Вітька, який одного разу через загадковий портал часу потрапив у минуле. Хлопчика відкидає аж на тисячу років назад. 

Стрічка стала дуже популярної і вийшла в прокат за кордоном - наприклад, у Білорусі, Казахстані, Росії.  

Фільм отримав досить багато позитивних відгуків від вітчизняних критиків кіно, дехто навіть називає стрічку найкращим українським фільмом сучасності. Однак дехто вказує на досить слабкий сюжет порівняно з книгою самого Рутківського. 

Ось такі стрічки завдяки старанням небайдужих людей тепер можуть бачити люди з важкими вадами зору в Україні.  

Коментарі