Найбільш широкоформатний колись і нікому не потрібний в останні роки: історія кінотеатру "Галичина"

Продовжуємо мандрівку старим Львовом - цього разу ми розкажемо про історію найбільш широкоформатного колись кінотеатру Західної України - кінотеатру “Галичина”, що розташувався на вулиці Любінській (колишній проспект Перемоги). Такий потужний кінозал минулого в роки незалежності не просто занепав, а зник повністю, адже про забудову на його території стало відомо ще в 2017-му році, пише сайт lviv-trend.in.ua.  

Початок історії кінотеатру 

4

У 1978-му році у Львові постала нова будівля, спроєктована архітекторкою Людмилою Нівіною за типовим переробленим проєктом. З вигляду - типове радянське планування тепер, однак тоді поява будівлі ознаменувала початок роботи величезного кінокомплексу з площею в понад три тисячі кілометрів квадратних разом з площею і розрахований на вісім сотень глядацьких місць.  

Як на ті часи, кінотеатр вважався справді великим комплексом. Не менш велика площа перед будівлею використовувалася, здебільшого, для реклами - тут розмістили велику конструкцію, на якій повідомляли про анонси кінострічок, які показували в кінотеатрі.  

Ніде правди діти - як і більшість кінотеатрів радянського періоду у Львові, цей також спершу не нарекли “безобідною” назвою “Галичина”, за якою ми знаємо колишній кінозал в наші дні. Спершу це був кінотеатр “Октябрь” - як і подобає політиці того часу, називати мусіли типово (а хіба можна було інакше?).   

Великі масштаби - велика популярність 

4
Фотографії старого Львова

Як свідчать дані з архівів Львова, на першому поверсі будівлі розмістили гардероб, який згодом перетворили у буфет для відвідувачів. На другому поверсі кінотеатру “Галичина” облаштували досить великий простір для очікування, що сполучався з відкритими парадними сходами, над якими велично розмістили декоративне дерев’яне панно, виконане вмілими руками Віктора Кисельова. На жаль, чимало робіт цього автора у Львові так і не збереглися до сьогодні. 

Над інтер’єром великоформатного кінотеатру також добряче постаралися - використали штучний камінь, чимало дерев’яних елементів (тоді - звичність, тепер - розкіш), паркетну підлогу. Світлове вирішення кінотеатру також було доволі цікавим - для нього автор обрав червоний колір... Словом, гарно було, що й заманювало численних відвідувачів. Підкорювало і те, що кіно було справді широкоформатне - чи не найбільше на теренах тогочасної України і точно найбільше на території Західної України.

Кому потрібна історія?.. 

4

“Лихі” дев’яності вплинули буквально на всі віхи життя - як і інші кінотеатри минулого, про які редакція нашого сайту згадувала раніше (“Літак”, “Маяк” та інші), кінотеатр “Октябрь” з усією його широкоформатністю почав занепадати. Спершу було різке скорочення кіносеансів, згодом, у 1992-му році, кінотеатр взагалі передали у власність територіальних громад області, які його здавали в оренду для проведення різноманітних масових заходів.  

З 2005-го року в історії будівлі починається нова сторінка - споруду вивели з комунальної власності та приватизували, а в стінах приміщення облаштували радіоринок. З 2007-го року у міській раді почалися розмови про те, щоб розмістити в будівлі готельно-розважальний комплекс. Внесла корективи в такі амбітні плани економічна криза - не знайшлось надійного орендаря, який би цим зайнявся.  

1

Єдині, кого цікавив архітектурний і культурний об’єкт колишнього кінотеатру “Галичина” у Львові, в останні роки, це хтось на подобі “сталкерів”, які полюбляють всілякі закинуті будівлі у найрізноманітніших місцях України та за кордоном. Вони, як і ті, хто незаконно проникає на територію покинутих об’єктів зони відчуження, шукають екстриму в таких місцях, фотографують покинуту історію тощо... 

Тепер на місці кінотеатру - пустка, його будівлю розібрали, а територію загородили. На місці старого будинку, вочевидь, з’явиться чергова офісна багатоповерхівка... 

Двадцятиповерхівка на місці кінотеатру 

4
Візуалізація проєкту

В останні роки активно говорять про будівництво величезної двадцятиповерхівки на місці колишнього кінотеатру “Галичина”. У вересні 2017-го року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівні умови та обмеження на будівництво цілого комплексу багатоповерхівок на Любінській, найвища висота яких сягатиме двадцяти поверхів. Амбітні плани, нічого сказати, адже на той час про такі великі багатоповерхівки у Львові і мови не йшло... 

Потужний комплекс передбачав також створення підземного паркінгу, дитячого центру, офісів. Говорив забудовник і про облаштування кінозалів на території колишнього кінотеатру. Забудовником виступив Тарас Барщовський - відомий бізнесмен, власник групи компаній з переробки фруктів.  

Головний на той час львівський архітектор Юліан Чаплінський чи не найбільш активно виступав “за” створення такого комплексу - мовляв, цей район радянського періоду абсолютно одноманітний і має “скучний силует”, обмежений одними лише дев’ятиповерхівками. “Скучний силует” мала урізноманітними “свічка” - якраз та забудова, яку собі намітив Тарас Барщовський.  

Доля ділянки і досі під питанням, бо Барщовський вже двічі отримав містобудівні умови та обмеження (нові - у 2019-му році), однак вирішив повернутися до попередніх. У міській раді наголошують, щоб комплекс виконував значну соціальну функцію, адже це центр мікрорайону, тож створювати тут суто комерційне забудовнику явно не дадуть. 

Ось так і добігла до кінця історія колись найбільш широкоформатного кінотеатру Західної України. Тепер про нього згадуватимемо лише через пошуки інформації у міських архівах, а сучасники навряд чи знатимуть, що колись відбувалося на місці типових забудов у наші дні...

Comments