Досягав височин наполегливістю та талантом – режисер Григорій Кохан

3 січня 2014 р. відійшов у вічність відомий український режисер Григорій Кохан, у творчому доробку якого багато стрічок. Митець знімав фактично перший радянський серіал про міліцію і фільм про УПА, пише lviv-trend.in.ua.

Навчання

Григорій народився 23 червня 1931 р. у с.Бортків, поблизу Золочева, у багатодітній родині – окрім нього у батьків було ще четверо дітей. Саме батько прищепив хлопцеві любов до мистецтва, поезії, мріяв аби син став священиком. Сам Григорій з першого класу малював, створював декорації для місцевого театру, багато читав. Хлопець згадує як з однолітками організовували вистави.  У 1944 р. за загадкових обставин загинув один з братів Григорія, а у 1945 р. зник безвісти й батько.

Закінчивши середню школу, хлопець став студентом художнього відділу Українського поліграфічного інституту, який закінчив у 1955 р. Григорій планував вступати до київського театрального інституту, однак не переїхав до столиці через матеріальне становище – гуртожитку не давали, довелось би орендувати житло. Після завершення навчання, Григорій до 1962 р. працював у Вірменському державному видавництві художньої літератури, отримав двокімнатну квартиру, мав хорошу зарплату.

Кохан, працюючи у видавництві, завжди мріяв творити у кінематографі, знімати захопливі стрічки з інтересними персонажами. Цей інтерес привів чоловіка до державного інституту кінематографії. У 1964 р. Григорій закінчив вищі режисерські курси та почав працювати режисером Київської кіностудії науково-популярних фільмів. На цій посаді зняв понад 10 документальних стрічок. У 1969 р. Кохан став режисером національної кіностудії ім. О.Довженка.

Перші роботи

Першою художньою роботою молодого режисера став фільм про події, що відбувались у пересічному прикарпатському селі в 1905 р. Фільм отримав назву “Хліб і сіль”, вийшов на екрани у 1970 р. Наступного року режисер зняв ще один фільм про прикарпатське село – “Жива вода”. Головні герої фільму – сільська красуня Дана та лісничий Антон. Кохання розвивається на фоні боротьби з незаконною вирубкою лісів. Цікаво, що головну чоловічу роль у двох фільмах виконав актор Кость Степанков, який згодом зіграє відомого радянського партизанського командира Сидора Ковпака

У 1972 р. Кохан вирішив відійти від теми села й зняти пригодницький фільм. Так з’явилась стрічка “Схованка біля Червоних каменів”, яка розповідає про протистояння радянських прикордонників та КДБ із іноземними шпигунами. Вказані стрічки не стали культовими, однак дозволили Кохану “набити руку” в режисерському кріслі.

Міліцейський блокбастер

Справжня фортуна молодому режисеру посміхнулась у 1973 р., коли його запросили до зйомок фактично першого серіалу про радянську міліцію під назвою “Народжена революцією”. Головний герой – робітник заводу Микола Кондратьєв, який пройшов шлях від простого міліціонера до генерал-лейтенанта міліції. У стрічці показано розвиток міліції СРСР від 1917 до 1970-х рр.

Стрічка вийшла динамічною, цікавою, з погонями, стріляниною та бійками. Звичайно у картині присутні радянські кліше – свавілля куркулів, священик який очолює банду, боротьба робітників за свої права. Однак вони не спотворюють фільм, не роблять з нього пропагандистську нісенітницю.

Жоден режисер не наважувався знімати масштабну картину про роботу радянської міліції, а Кохан узявся. Саме режисер відстояв те, аби на головну роль обрали Євгенія Жарікова (з-понад 30 претендентів), оскільки керівники кіностудій були впевнені, що Кондратьєва має зіграти популярний актор. Кохан стверджував, що присвятив свій фільм знайомому, який був капітаном міліції.

Кохан стверджує, що назву для серіалу придумав сам міністр МВС СРСР Микола Щолоков, консультантами виступали генерали міліції, що були свідками народження служби. Зйомки 10 серій тривали до 1977 р. – надзвичайно довго, адже сьогодні поліцейський серіал тривалістю 16 серій з легкістю знімають протягом одного року. У 1978 р. шестеро осіб (включаючи й Кохана), причетних до створення серіалу отримали Державну премію СРСР у розмірі 6 тис. карбованців.

Інші роботи

Після “Народженої революцією” Кохан почав знімати стрічки присвячені історичній тематиці. Так у 1982 р. він працював над історичною драмою “Ярослав Мудрий”, про видатного князя Київської Русі. 

Постер фільму “Ярослав Мудрий”

Далі Кохан знімав 5-серійну стрічку “Кармелюк” про відомого повстанця Устима Кармелюка, що боровся проти панщини, створив збройний загін.

Слід неодмінно відзначити ще одну роботу Кохана (у тандемі із режисером Тимофієм Левчуком) – “Війна на західному напрямку” (1990 р.). 6-серійну стрічку знімали у добу Перебудови, коли СРСР вже тріщав по швах. Творці картини прагнули відійти від уставлених канонів фільмів про Велику Вітчизняну війну. Кохан стверджував, що прагнув показати те, що раніше замовчувалось – жахливі втрати серед радянських військ, репресії у командному складі Червоної Армії, помилкові рішення вищого радянського державного командування, трагедію пересічного солдата.  

Григорій Кохан

 Мрії, що залишились на папері

Григорій Кохан продовжував працювати й у Незалежній Україні.  Він став режисером детективного серіалу “Стамбульський транзит”. у 1995 р. працював над стрічкою про УПА “Страчені світанки”. Багато російських кінокритиків та частина колег українця називали його зрадником, після того як він зняв “Народжену революцією”.  

Кадр з фільму “Страчені світанки”

Кохан спробував показати трагедію українців у роки Другої світової війни, коли йшло братовбивство, оскільки бійці УПА воювали з українцями, що служили у лавах Червоної Армії. Режисер стверджував, що з його картини вирізали багато документальних кадрів, гостро критикували за сцену, де бійці УПА вбивають родину голови колгоспу.

У 1998 р. вийшла остання стрічка Кохана “Тупик”, головний герой якої – молодий хлопець, який втік з армії та розпочав займатись криміналом. Таким чином український режисер хотів показати долю молодої людини, що у буремні 1990-ті рр. опинилась на роздоріжжі. У фільмі піднімається багато цікавих питань, проблем із якими стикалась тодішня молодь.

Григорій Кохан спільно з письменником Сергієм Бортніковим написали сценарій продовження “Народженої революцією” – “Народжена незалежністю”, який мав показати зародження та діяльність міліції Незалежної України. Однак 10-серійний сценарій так й не пішов у роботу, через брак коштів. Можливо вдалось би й зняти стрічку, якби не трагічна смерть міністра МВС Юрія Кравченка, який обіцяв узяти проект під патронат.

Після того як Кохан перестав знімати фільми, він давав консультації молодим режисерам, викладав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Митець справедливо зауважував на те, що бідою сучасного українського кіно є брак фінансування, вплив політики (хто  перебуває при владі той диктує умови), забаганки приватних інвесторів, які у багатьох випадках повні нулі у мистецтві.

Григорій Кохан. Останні роки життя. 

Григорій Кохан був одружений. Дружина режисера – доктор філософських наук, авторка понад 10 монографій. У шлюбі народився син – Тимофій – заслужений діяч мистецтв України.

Comments

.