Як Львів перетворився на Краків – історія створення кінострічки “Майор Вихор”

Зважаючи на давню історію Львова та величезну кількість чудових архітектурних пам’яток, місто не могло залишитись поза увагою працівників кіноіндустрії. В радянські части у Львові знімали чимало відомих кінострічок, серед яких була й “Майор Вихор”. Цікаво те, що і актор, що зіграв головну роль і прототип головного персонажу фільму були пов’язані з містом, пише lviv-trend.in.ua.

Ідея створення фільму

В добу СРСР особливою популярністю користувались мелодрами, детективи, комедії та звісно кінострічки про Другу Світову (Велику Вітчизняну в радянській інтерпретації) війну. Створюючи фільми про події 1941-1945 рр., кіношники прагнули дотримуватись трендів (культ Перемоги, патріотичне виховання молоді), сподобатись партійному керівництву, висвітлити цікаві історичні факти (щоправда крізь призму комуністичної ідеології).

У 1963 р. радянські спецслужби розсекретили матеріали щодо розвідгрупи “Голос”, яка діяла на території окупованої нацистами Польщі. Матеріалами зацікавився письменник та журналіст Юліан Семенов, який мав змогу попрацювати з документами у архівах. Семенов спочатку написав повість, яка згодом стала основою сценарію. Письменник детально вивчав біографію Березняка та членів радянського підпілля, ознайомився з їх спогадами.  

Історичні реалії

У серпні 1944 р. в районі Кракова була перекинута радянська розвідгруппа “Голос” на чолі з командиром Євгеном Березняком (“Голос”). Раніше до міста була відправлена розвідгруппа “Львів”, яка провалила завдання через зраду командира. Із групи “Львів” вціліла радистка Єлизавета Вологодська (“Комар”), яка продовжила працювати у німецькому тилу.

Через помилку пілотів, групу Березняка десантували у іншому квадраті. “Голос” потрапив до гестапо, однак зміг переконати ворога, що він лише зв’язковий який має зустрітись на базарі із підпільниками. Нацисти, думаючи, що повністю контролюють ситуацію, вирішили організувати зустріч Березняка з діячами Руху Опору на базарі Кракова. Радянський розвідник зумів перехитрити ворогів та утік, знайшов Вологодську.

Радистка повідомила про те, що нацисти збираються знищити Краків. Інформація стала відома не лише Березняку, а й ще одній диверсійній групі під керівництвом Олексія Ботяна. Бійці останнього не лише захопили в полон німецького інженера, який накреслив схему мінування, а й знищили великий склад вибухівки.

Незважаючи на порятунок Кракова, опинившись у СРСР, у НКВС не повірили розповідям  Березняка та Вологодської, які повернулись на Батьківщину, відправили їх до табору. Лише після того, як до рук радянської контррозвідки потрапили німецькі офіцери, які допитували Березняка та знали про замінування Кракова, Березняка та Вологодську відпустили та реабілітували. Чоловік та жінка побрались – роман між ними спалахнув ще у Польщі

Знімальний процес

Автор сценарію, Юліан Семенов, намагався зберегти основний сюжет реальної історії порятунку Кракова – захоплення нацистами головного героя, його втечу, роман керівника групи та радистки. Хоча псевдонім головного героя було вирішено замінити – “Голос” став “Вихором”. Режисером стрічки став Євгеній Ташков, який вже знімав кілька фільмів про війну, зокрема “Спрагу”. Фільм знімала кіностудія “Мосфільм”.

Львів для зйомок обрали з кількох причин. Перша – тривалий час у місті жив та працював прототип головного героя.  Друга – архітектура Львова має схожість до будівель Кракова.  Так на Краківський базар тимчасово перетворилась пл.Ринок.  У стрічці, яка вийшла на екрани кінотеатрів у 1967 р. можна побачити й теперішнє управління ДСНС у Львівській області. Будівля у кінострічці перетворилась на ресторан. 

Площа Ринок (кадр з фільму)

Режисер Ташков стверджував, що якби довелось шукати заміну Львову, то не обійшлося б без знімального процесу або у самому Кракові або іншому польському місту. До масовки набрали місцевих мешканців. Знімальну групу вразила не лише різноманітна архітектура міста, а його каштани, тихі вулички. Зйомки у Львові дозволили обійтися без масштабних декорацій. Режисер стверджував, що під час зйомок не вносила корективів й погода. Також варто зазначити, що значну частину фільму герої проводять у різноманітних приміщеннях.

Львів, 1960-ті рр.

Військовими консультантами стрічки були генерал-майор Ілля Виноградов, який входив до керівництва розвідки 1-го Українського фронту та німець Хайнц Браун. Останній неодноразово допомагав радянським кіношникам у плані підбору уніформи та інших речей, пов’язаних з німецькою армією часів Другої світової війни. 

Головний герой фільму та реальний розвідник

На головну роль був обраний радянський актор Вадим Бероєв, який був далеко не зіркою радянського кіно. Можливо актора вибрали на роль через те, що тривалий час він жив із родиною у Львові, закінчив львівську середню школу №35, вчився також у музичному училищі. У перерві між зйомками актор прогулювався вулицями міста, проводив екскурсії для кіношників. Сам актор зазначав, що дуже полюбляв гуляти в дитинстві Пекарською, відвідувати мальовничі міські парки. 

Під час зйомок фільму Бероєв застудився та навіть отримав пневмонію. На зйомках трапився ще один курйоз – головний герой так увійшов у роль, що попросив колег під час зйомок допиту у нацистів, застосувати фізичну силу по справжньому. Бероєв отримав побої. довелось на кілька днів зупинити знімальний процес. За сюжетом “Майора Вихора”, головний герої гине, виконавши завдання. У реальній історії розвідник залишився живим. 

Вадим Бероєв (кадр з фільму)

Реальний персонаж, Евгеній Березняк, до 22 червня 1941 р. очолював міське управління освіти. Після виконання завдання, через недовіру НКВС, легендарний розвідник вимушений був зустрічати парад Перемоги 1945 р. перекидаючи вугілля у таборі.

Він  повернувся до міста у 1949 р., коли був звільнений з табору. Продовжив роботу у міському відділі освіти, а згодом очолив відділ освіти управління Львівської залізниці. Березняк був добре знайомий з галицьким менталітетом, настроями серед населення. Він був одним із ініціаторів збільшення чисельності українських шкіл у місті, адже до Другої світової у Львові домінували польські навчальні заклади. Березняк був також депутатом Львівської міської ради. 

Євгеній Березняк

Післямова

З моменту виходу появи стрічки на кіноекранах пройшло понад 70 років! Фільм переглянули десятки мільйони мешканців, далеко не всі з яких могли здогадатись, що Львів замінив собою Краків. Звичайно у інших радянських кінострічках можна побачити значно більше локацій з міста Лева.

Кілька слів слід сказати про тих, хто був причетний до створення “Майора Вихора”. Сценарист Семенов продовжив писати свої роботи, за якими знімали такі відомі стрічки як “Протистояння”, “Петрівка 38”, інші. Вадим Бероєв працював недовго – помер у віці 35 років. Євгеній Березняк дожив до глибокої старості – легендарний розвідник пішов з життя у 2013 р., у 99-річному віці.

З 1967 р. пройшло дуже багато часу, й Львів сильно змінився. У Львові після 1967 р. зняли ще багато стрічок.  Місто розпрощалось з радянським минулим, а про “Майора Вихора” нагадують лише свідки створення картини та запис самого фільму.  Тепер це вже історія.

Comments

.