Кінотеатри минулого: історія “Літака” у Львові

В радянську епоху у Львові існувало дуже багато кінотеатрів як для дорослих, так і для дітей, а самі відвідини кіно були не святковим ритуалом, а буквально обов’язком містян, пише сайт lviv-trend.in.ua. Всім добре відомо, що діти особливо люблять походи в кінотеатри, а тим паче, якщо мова йде про радянських дітлахів, які не мали сучасних смартфонів та ноутбуків. 

Саме для дітей у Львові в радянський час було створено один з найпопулярніших кінотеатрів тих років – «Літак». Чим був особливий цей кінотеатр, що тут показували і чому він не зберігся до наших днів – читайте у цьому матеріалі. 

Історія створення унікального і нетипового кінотеатру у Львові 

1

Кінотеатр «Літак» – досить нетипове явище як для тогочасного Львова, так і для сучасного. І справді – хто б міг додуматися, що влаштувати кінозал можна безпосередньо на борту літака? Якщо копнути трішки глибше, то одразу стане зрозуміло, що такий витвір у Львові з’явився лише під впливом програми Хрущовської «Відлиги», де серед пунктів було обов’язкове піднесення культурного рівня життя населення, що передбачало і чимало відкриттів нових культурних та розважальних закладів у Львові та й в інших українських містах.  

Проте, тут варто дещо уточнити: Львів не був таким, як всі інші українські міста на теренах союзу. Ба, ні, Львів, навпаки, вважався найбільш «українським», тому саме тут радянська влада вирішила зосередити свої зусилля і з найбільшим розмахом відкривати нові культурні заклади – здебільшого, це були саме кінотеатри. Саме одним з таких закладів мав стати кінотеатр для молоді та юнацтва «Літак». 

Сумна історія літака АН-10 як поштовх до створення нетипового кінотеатру 

2

У шістдесятих роках минулого століття авіаційні розробки виконувалися, як і інші всі роботи на виробництвах, за добрячими планами. Так було випущено нову модель літака – АН-10, яка вже дуже швидко здійснила перший політ, пройшла перевірку і була рекомендована до серійного виробництва. Виробництво йшло неабиякими темпами, однак робота літака не зовсім виправдала сподівання радянської влади. 

Вже за кілька років після запуску в серійне виробництво літаків цієї моделі трапилося декілька гучних авіакатастроф, а перша з них відбулася саме над Львовом. Люди гинули, а машини, вочевидь, були не такими надійними, як на це сподівалася радянська влада. Кількість жертв вимірювалася в сотнях загиблих пасажирів, тому дуже швидко влада була змушена заборонити виробництво літаків цієї моделі. 

Тоді виникла інша проблема. За час активного серійного випуску літаків їх розробили понад сотню, а це означало, що їх потрібно було попросту кудись дівати. Тому радянська влада не придумала нічого кращого, окрім як списати та попросту подарувати літаки в ролі монументів містам. Вісім українських міст отримало такі подарунки від радянської влади, і Львів – одне з них. 

Ба, навіть більше – Львову дістався не просто літак, а один з найбільш успішних варіантів цієї моделі, який здійснював нормальні польоти і не викликав технічного занепокоєння. Його попросту зняли з балансу разом з усіма іншими літаками цієї моделі. 

Переобладнання літака в кінотеатр 

3

Львів отримав свій літак і його помістили у практично новому парку «Боднарівка». Побоюючись ласих до наживи львів’ян, які могли попросту розібрати авіаційний витвір і здати деталі в металолом, у Львові вирішили створити на борту літака кінотеатр, що було досить бувалим рішенням на той час. Це зараз такий кінотеатр викликав би якесь захоплення та здивування, а тоді, коли літаки масово списували через їхню непридатність до роботи, така ідея була цілком нормальною і не поодинокою. 

Тож до літака прилаштували постійні сходи, щоб відвідувачі могли безпечно піднятися в кінозал, наверху залишили красуватися ліврею “Аерофлоту”. Над назвою теж ніхто особливо не задумувався – оскільки кінозал облаштували на борту літака, то й сам кінотеатр так назвали.  

Як розмістили кінозал у літаку? Глядацькі місця розташували у салоні для пасажирів, площину, на якій демонстрували стрічки, розмістили за площиною кінопроекційної апаратури. Всього одночасно переглядати фільм на борту такого літака могли приблизно п’ятдесят глядачів, хоч місткість літака сягала понад сотні людей. Що стосується ілюмінаторів, через які могло пробиватися світло і псувати якість відтворення фільму, то їх попросту заклеїли. Оскільки кінотеатр спершу був розрахований на дітей та молодь, то заклеїли ілюмінатори зображеннями мультфільмів. 

Чи відрізнявся кінотеатр “Літак” від інших тогочасних кінотеатрів? 

4

Хоч і розмістився кінотеатр на борту літака, що вже мало певну особливість, однак різниця була, фактично, лише ззовні. Всередині кінотеатр мало-чим відрізнявся від звичайних радянських кінотеатрів того часу – ті самі глядацькі звичайні крісла з відкидним сидінням. Можна припустити, що екран відтворення фільму не був надто великим, адже обмежувався параметрами літака, тому тим,  хто придбав квитки на перших сидіннях спереду, було не так добре видно все те, що відбувається у фільмі. 

Якщо говорити про специфіку кінотеатру з точки зору глядачів, то ми вже знаємо, що спершу його облаштували виключно для дитячого перегляду – “совєти” дбали про те, щоб підвищити культурний розвиток тогочасної львівської молоді. Тут показували на початках лише мультфільми або ж демонстрували казки, однак дуже швидко дітей перестав захоплювати такий кінотеатр і приваблював увагу виключно ззовні. І то – радше, це було цікаво хлопчикам, які завжди були до техніки ближчими, ніж дівчатка.  

Така мала увага до кінотеатру серед дітей змусила змінити специфіку і тому згодом тут показували ще й кіно для дорослих глядачів. Вдень тут все ж показували мультфільми та казки для дітей, а у вечірній час можна було придбати недорогий квиток і подивитися стрічку дорослим. Варто зауважити, що кінотеатр справді був недорогим – квитки коштували майже в два рази менше, ніж квитки у всі інші тогочасні львівські кінотеатри. Працював кінотеатр “Літак” лише на вихідних.  

Кінець епохи “Літака” 

3

Кінотеатр “Літак”, фактично, не просто припинив своє існування через пожежу у 1988-му році – знищився і сам продукт авіаційного виробництва. Радянська влада, яка “доживала” останні роки своєї діяльності, кінотеатр не відновила, а ласі до наживи місцеві мешканці почали розкрадати елементи літака і здавати їх на метал.

Comments

.