У самому серці Львова, міста, відомого своєю багатою культурною спадщиною та мистецьким духом, знаходяться театри, які слугують порталами в захопливі світи творчості. На кожній сцені – історії про пристрасть, емоції та людські взаємини, втілені в життя талановитими акторами та режисерами. Львівські театри пропонують широкий вибір вистав на найрізноманітніший смак – від класичних драм, що змушують серце хвилюватися, до сучасних постановок, які кидають виклик умовностям, пише lviv-trend.in.ua.
Театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
Історія цього грандіозного театру бере свій початок 1895 року, коли було оголошено конкурс на його будівництво. Мерія міста та щедрі містяни внесли значні кошти, і конкурс виграв проєкт архітектора Зигмунта Горголевського. Розташування театру на Голухівській площі (нині проспект Свободи) вимагало додаткових зусиль, зокрема зміщення русла річки Полтви шляхом занурення її в бетонний колектор.
Під час будівництва театру було застосовано інноваційні технології: вперше в місті для фундаменту було використано залізобетонні конструкції. Компанія Siemens & Halske, відома за будівництвом львівської трамвайної мережі, від самого початку будівництва театру встановила електричне опалення та освітлення. Вишукані декорації були втілені в життя спільними зусиллями студентів і викладачів Львівської художньо-промислової школи.
У театрі були передбачені аварійні виходи з кожного балкона, добре освітлені коридори, сходи, хороша вентиляція. Такі заходи стали прямою відповіддю на трагічні події, як-от пожежа у віденському театрі 1881 року, що забрала сотні життів.
4 жовтня 1900 року відбулося урочисте відкриття театру, на якому було представлено оперу Владислава Желенського “Янек”. На заході були присутні почесні гості, зокрема сама Соломія Крушельницька, а також такі відомі діячі, як Генрік Сєнкевич та Ігнацій Падеревський, і священнослужителі різних конфесій.
Зовнішній вигляд театру свідчить про мистецький символізм: скульптури “Слава” із золотою пальмовою гілкою, “Геній трагедії” та “Геній музики”, створені талановитим українським скульптором Петром Війтовичем. Нижню частину прикрашає скульптурна композиція Антонія Попеля, що зображає радощі й прикрощі життя, за якою йдуть фігури муз та алегорій.
При вході до театру відвідувачів зустрічають розкішні інтер’єри, прикрашені алегоричними картинами, сезонними сюжетами, зображеннями видів мистецтва та учасників будівництва оперного театру. Головна зала, що має форму ліри, вміщує до тисячі глядачів і багато оздоблена каріатидами, гермами, алегоріями на стелі та приголомшливою завісою “Парнас” роботи Генрика Семирадського.
За роки свого існування Львівська національна опера приймала безліч відомих артистів, серед яких Ян Кепура, Джемма Белінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі, а також такі знамениті українські виконавці, як Олександр Мишуга і Модест Менчинський.
У новому тисячолітті театр було перейменовано на честь видатної української співачки Соломії Крушельницької. У 2008 році театр з гордістю вступив до міжнародної музичної асоціації Opera Europa, а 2017 року – до Міжнародної організації танцю при ЮНЕСКО.
Сьогодні репертуар театру – це різноманітні опери, балети та концертні програми, у яких представлені твори композиторів світового рівня – Моцарта, Верді, Вагнера, Пуччіні, Чайковського, Стравінського, а також українських талантів – Бортнянського, Лисенка, Майтуса, Скорика, Станковича.
Щороку Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької відвідують близько півмільйона людей з усього світу, що робить його привабливим для любителів мистецтва і мандрівників. Відвідування камерних концертів, сучасних постановок чи просто чари цієї історичної пам’ятки – відвідини цього чудового театру, безсумнівно, збагатять будь-яке перебування у Львові.
Львівський національний академічний театр імені Марії Заньковецької
Ідея будівництва театру імені Марії Заньковецької з’явилась наприкінці 19 століття у мецената і багатого землевласника графа Станіслава Скарбека, який наприкінці 1830-х – на початку 1840-х років розпочав реалізацію свого амбітного проєкту з будівництва у Львові грандіозного театру. Співпрацюючи з відомим віденським майстром Людвігом Піхлем і львівським архітектором Йоганом Зальцманом, граф Скарбек не пошкодував коштів на створення шедевра. Вони черпали натхнення у найвидатніших архітектурних спорудах свого часу, навіть їздили за враженнями до Франції, Бельгії та Голландії.
Складність становило стратегічне розташування театру – він розташовувався в руслі річки Полтви, в низині та болотистій місцевості. Для розв’язання цієї проблеми архітектори завбачливо використовували як фундамент 16 тис. дубових колод, що забезпечило міцність і стійкість конструкції. З великих володінь графа Скарбека в достатку надходили такі будівельні матеріали, як дерево, цегла, камінь, пісок і вапно з різних куточків світу. У театрі були передбачені спеціальні системи опалення та вентиляції, а також надійні заходи протипожежної безпеки, що зробило його практичним і популярним місцем.
Цікаво, що деякі приміщення театру навіть здавали в оренду депутатам Галицького сейму, що свідчить про його багатоцільове використання не лише за мистецьким призначенням. Меценатство і щедрість графа Скарбека залишили незабутню спадщину, подарувавши Львову театр, який став невід’ємною частиною міської ідентичності.
Змінивши кілька господарів, театр знайшов своє справжнє покликання, коли в буремні роки Другої світової війни до Львова переїхала трупа театру Марії Заньковецької. Ця історична будівля, раніше відома як театр графа Скарбека, органічно вписалася в культурне життя Львова. Провідні актори театру, а також талановиті новачки зробили Львів своєю постійною домівкою. 1972 року театр отримав почесне звання “академічний”, а з 2002 року він став називатися Національним академічним драматичним театром імені Марії Заньковецької.
Сьогодні театр Марії Заньковецької гордо стоїть в одному ряду з іншими визначними пам’ятками Львова. До складу трупи театру, розташованого на вулиці Лесі Українки, 1, входять понад 20 народних артистів України, а також численні заслужені артисти та діячі культури. Театр демонструє еклектичний репертуар, що включає як світову класику, так і національні шедеври, підкорюючи глядачів своїми винятковими постановками.
Не обмежуючись рідним містом, театр відомий і за його межами: він успішно гастролює в Польщі, Німеччині, Іспанії, Канаді, Канаді, Франції та інших країнах. Спадщина графа Станіслава Скарбека та відданість трупи Театру Марії Заньковецької вписали цей грандіозний заклад у серце культурної спадщини Львова, зробивши його обов’язковим місцем відвідин як для місцевих мешканців, так і для гостей міста.
Академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Якщо говорити про яскраве культурне та мистецьке життя Львова, то центральне місце в ньому, безсумнівно, посідає Академічний драматичний театр імені Лесі Українки. Цей чудовий театр – не просто місце для проведення вистав, це простір, де молоді та енергійні актори збираються разом, щоб втілити глибокі ідеї та розкрити глибини людства.
Театр пишається тим, що у своїх виставах порушує сміливі теми. Вистави, розраховані на аудиторію від 16 років і старше, відомі тим, що руйнують стереотипи та проливають світло на світ таким, яким він є насправді, нефільтрованим і сирим.
Але чари Театру імені Лесі Українки не обмежуються лише виставами. Сам театр зберігає у своїх стінах багату історію. Побудована у XVIII столітті як театральна зала, будівля за роки свого існування зазнала кількох перетворень, у ній розміщувалися різні заклади, зокрема кінотеатр і театр музичної комедії. Нарешті, в 1940-х роках тут розмістився Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки, який процвітає і донині.
В основі успіху театру лежать винятково талановиті актори, які втілюють у життя кожну виставу. Багато з них брали участь у міжнародних проєктах і фестивалях, а їхній внесок в акторське мистецтво виходить за межі театральної сцени. Деякі з цих талановитих артистів навіть вийшли на екрани, залишивши свій слід у світі кіно.
Крім того, Театр імені Лесі Українки – це не просто майданчик для виступів, це місце навчання та розвитку. У театрі працює Театральна школа Лесі, де актори-початківці можуть відточувати свою майстерність у таких галузях, як пластика, ритм, дикція, імпровізація.
Підсумок про театральні перлини Львова
Завершуючи огляд театрів Львова, ми лишаємося в глибокому захопленні від артистизму і творчості, що панують на цих сценах. Від Академічного драматичного театру імені Лесі Українки, де молоді та енергійні актори безстрашно кидають виклик нормам і торкають наші душі своїми виставами, до інших популярних театрів, які демонструють багату театральну історію міста, – Львів справді є культурною перлиною.
У цих театрах ми були свідками історій, які змушували нас сміятися, плакати та роздумувати про складнощі людського досвіду. Актори, режисери та творчі особистості, які створюють ці вистави, заслуговують на похвалу за своє прагнення втілювати мистецтво в життя і полонити наші серця.
Але на цьому чари не закінчуються. Львівські театри продовжують розвиватися, відкриваючи для себе нові таланти, теми та форми вираження. Відчиняючи свої двері для глядачів із ближнього та далекого зарубіжжя, вони залишаються найважливішими центрами культурного обміну та мистецького пошуку.
Тож, незалежно від того, чи є ви досвідченим любителем театру, чи тільки починаєте занурюватися у світ мистецтва, львівські театри можуть запропонувати вам дещо незвичайне. Дозвольте собі захопитися магією живих вистав, де уява зустрічається з реальністю, а емоції не знають меж.
