Андрій Гривняк, Юрій Преподобний та Володимир Заяць зі Львова навчалися в одній школі, відвідували одні табори «Пласту», а у 2016 році створили одну на всіх справу – компанію Skeiron, що оцифровує культурну спадщину.
Якщо колись 3D-моделі пам’яток використовувалися лише для їх популяризації та туризму, то після повномасштабного вторгнення росії в Україну цифрові копії ще й стали важливим джерелом для реставрації і відбудови архітектурних об’єктів. Створені компанією роботи спрощують роботу архітекторів, реставраторів, а також дають змогу людям з проблемами зору «побачити» міста на дотик. Докладніше далі на lviv-trend.
Як виникла ідея?
Як розповіли засновники Skeiron журналістам «Ґвара Медіа», дружачи змалку, вони сформували міцну довіру та терпеливість один до одного. Після школи Юрій почав вивчати геодезію, Андрій – комп’ютерну інженерію, а Володимир – комп’ютерні науки. На 2 чи 3 курсі дізналися про нові технології фотограмметрії і відтоді почали думати, як можна застосувати їх у житті.
Фотограмметрія вивчає явища, форми й положення предметів та об’єктів у просторі методом вимірювання їхнього фотозображення. Застосовують цю науку насамперед у геодезії, картографії, космічних дослідженнях та військовій справі. Таке знання відкрило хлопцям очі на те, як можна ефективно використовувати квадрокоптери.
Відеомонтажу Андрій навчився, коли поїхав у США за програмою Work and Travel. Накопичивши трохи грошей, хлопці придбали квадрокоптер. З нього все й почалося. Спершу вони створили сайт, аби розміщувати на ньому сфотографовані об’єкти, проте квадрокоптер міг працювати лише 15 хвилин, бо була тільки одна батарея. Довелося їздити по місту й шукати, де можна підзарядити пристрій.
Назву компанії придумав друг хлопців, коли якось на кухні розповідав про бога північно-західного вітру Скейрона. Цікаво, що під час реєстрації домену skeiron.com.ua він ще був відкритим, а вже через місяць його хотіли викупити, тож назву придумали вчасно. Компанію Skeiron офіційно зареєстрували в березні 2016 року.
Основна місія Skeiron – привернути увагу львів’ян до якоїсь проблеми, як-от розвалення пам’ятки архітектури, та знайти способи її вирішення з невеликими фінансовими затратами завдяки використанню новітніх технологій.
Перші роботи
Коли запускали компанію, в Україні ця галузь лише починала набирати обертів. Спочатку хлопці надавали відеопослуги, оскільки вони приносили швидкий дохід, паралельно скануючи архітектурні пам’ятки. Першим пробним об’єктом, який змогли відсканувати, стала їхня рідна школа. Модель вийшла доволі кривою, бо тоді було обмаль навчальних матеріалів у вільному доступі.
На перше замовлення хлопці поїхали до столиці, де частково відсканували центральну частину Києва. Після цього взялися за сканування інших об’єктів і промоцію культурної та архітектурної спадщини. Наприклад, однією з ранніх 3D-моделей, створених із максимальною точністю, була модель храму Воздвиження Чесного Хреста та Святого Йосифа УГКЦ у селі Підгірці, що на Львівщині. Створили її настільки точно, що скульптор може легко виміряти потрібні деталі й зробити реконструкцію. Наступною зробили 3D-модель львівської церкви Святих Ольги і Єлизавети, що складається зі 12 500 знімків.
Як відбувається процес оцифрування?
Для створення проєкту команда спершу проводить сканування – сотні або тисячі фото кожного об’єкта – або з фотоапарата з нижнього ракурсу, або з квадрокоптера з різних боків. Ці світлини мають свої фокусні відстані; параметри матриці; положення та просторову орієнтацію. Застосовуючи їх та їхні координати, фотограмметричні програми аналізують зображене і знаходять спільні точки. Саме на основі цих точок будується первинна 3D-модель – важка й неоптимізована.
Після цього команда починає працювати з отриманою первинною 3D-моделлю над створенням віртуальних колекцій. Продукт оптимізують для смартфонів і додатків, максимально спрощуючи моделі, аби вони не займали багато місця і не перевантажували процесор. Іноді доводиться прибирати якісь вивіски чи ще щось, що засмічує загальний вигляд будівлі. Цим займаються 3D-дизайнери. Цікаво, що не завжди для створення 3D-моделі треба їхати на місце розташування пам’ятки: може бути достатньо лише фотографій і креслень.
Геодезію, тобто велику наукову галузь, що вивчає і розробляє технології вимірювання земельних ділянок, територій та ландшафтів, під час роботи Skeiron використовує тоді, коли треба виміряти точність меншу, ніж сантиметр. Ця наука також може пригодитися, коли, наприклад, є споруда з п’ятьма однаковими ліпнинами. Якщо пошкоджена одна з них, то таку саму іншу сканують, пускають на 3D-принтер і роздруковують модель, із якої роблять копію для подальшої реставрації.
Важливі проєкти
Пілотним сувенірним проєктом компанії став проєкт «Кишенькове місто – Львів» 2020 року. Його команда створила за власні кошти, з допомогою організацій-партнерів. Наприклад, УКУ виділив безоплатно своє експозиційне приміщення на цілий місяць, там провели виставку про 3D-Львів. До проєкту ввійшли 3 комплекти робіт, у кожному з яких по 8 об’єктів.
Після Львова зробили проєкт про Чортків, зокрема 8 його об’єктів. Наступним етапом стала універсальна AR-платформа «Кишенькова країна» – 3D-оцифрування 40 культурних та архітектурних пам’яток зі всіх 24 областей України та АР Крим. Усі оцифровані об’єкти зробили доступними у форматі AR-листівок, які можна просканувати через спеціальний застосунок Pocket City AR з україно- та англомовним аудіогідом.
3D-сканування дало змогу зафіксувати хороший стан пам’яток, а використання AR-технологій – створити сувенірну продукцію задля популяризації української архітектурної спадщини в межах країни і поза її кордонами.
Крім того, Skeiron створила низку 3D-моделей для незрячих дітей. Першим запитом став цирк, аби діти мали змогу уявити, як виглядає така споруда. Справа в тому, що якось малеча намагалася довести виховательці, що цирк – квадратний. Лише завдяки 3D-моделі діти збагнули його справжню форму.
Ще один важливий проєкт – 3D-тур драмтеатром Маріуполя, який зруйнувала росія 16 березня 2022 року. До Skeiron із проханням його оцифрувати звернувся фотограф Олексій Генералов. Він передав команді світлини драмтеатру, це стало початком проєкту Save Mariupol Heritage. Тоді команда оголосила про збір фото та відео самого театру, території біля нього та інших маріупольських споруд, аби зібрати якнайбільше матеріалу для 3D-моделей пам’яток міста.
Зібравши повну колекцію зі звичайних світлин, сферичних фотографій та відеотурів, спеціалісти змогли відтворити внутрішній та зовнішній вигляд театру та створити його 3D-модель з глибинною мапою. Спершу зробили зображення екстер’єру та інтер’єру, а потім перетворили їх у 3D-модель завдяки передовим технологіям фотограмметрії. Цей процес зайняв понад 3 місяці.
До 2022 року хлопці встигли оцифрувати понад 100 історичних будівель у 4-х країнах та чимало музейних колекцій. Як і в будь-якій іншій справі, іноді не вистачало сил, аби братися за проєкт. У такому разі хтось із них розпочинав робити, а інші «загорялися» вже на шляху. Однак найкраща мотивація – позитивні відгуки. Люди надихають більше, ніж навіть коштовна винагорода.
