Співак світової величини – Модест Менцинський

Говорячи про відомих оперних співаків світового масштабу згадують про Енріко Карузо, Тітта Руффо, Соломію Крушельницьку. Є у цьому списку й ім’я українського співака, котрий народився у пересічному селі Львівщини – Модеста Менцинського, пише lviv-trend.in.ua.

Дитинство та освіта

Модест Менцинський народився 29 квітня 1875 р. у с. Новосілки Перемишлянський повіту (сьогодні – с. Великі Новосілки Мостиського району Львівської області) в родині греко-католицького священика. Завдяки батьку хлопець познайомився з “Кобзарем” Т.Шевченка та творами М.Шашкевича. У родини було лемківське коріння. У родині були відомі музиканти – один двоюрідний брат Модеста, Олександр Носалевич, виступав першим басом у  міському театрі в Нюрберзі, а інший – Філарет Колесса – став відомим композитором. Батько навчив Модеста нотної грамоти.

Модест шість років навчався у Дрогобицькій гімназії, а далі продовжив навчання у Самбірській гуманітарній гімназії. У Дрогобичі та Самборі, на прохання  Філарета Колесси, Менцинський збирав народні пісні та інші твори, записував їх у зошит. У 1896 р. Менцинський став студентом теології Львівської духовної семінарії. У навчальному закладі Модест керував хором, маючи абсолютний слух, гарний тембр голосу.

Навчання у Львівській консерваторії та подорож до Німеччини

Співочий талант Менцинського не міг залишитись у затінку – хлопця помітили викладачі Львівської консерваторії й Модест опинився серед учнів відомого професора Валерія Висоцького. Спочатку юнак відвідував заняття у професора таємно, оскільки богословські канони не дозволяли цьому. Однак згодом ректор семінарії, Лев Туркевич, оцінивши талант юнака та вислухавши думки викладачів консерваторії, дозволив семінаристу відвідувати уроки в консерваторії. 

Провчившись три роки в консерваторії, Менцинський зрозумів, що не бажає пов’язати своє життя з саном священика, а прагне стати професійним співаком. Батьки погодились з таким вибором сина, однак навчання у консерваторії було доволі дорогим. Модест вирішив вирушити до Європи. Він перебрався до Франкфурта­-на-­Майні, де познайомився з відомим викладачем співу, професором Штокгаузеном. На літні канікули молодий співак приїздив до Галичини, давав концерти у Львові, Стрию, Тернополі та інших містах.

Виступи у Німеччині, Швеції та інших країнах

У 1901 р. відбувся дебют артиста у Франкфуртській опері (партія   Ліонеля в опері Фрідріха Флотова “Марта”). Це був початок сходження Менцинського на оперний олімп. У 1903 р. співак виступав у Львові, граючи роль Леонгріна опери Вагнера. Критики високо оцінили виступ артиста. Успішно артист виступив в партіях Йонтека та Макса в операх “Галька” С. Монюшка і “Вільний стрілець” К. Вебера.

Менцинський на сцені ельберфельдського театру виконував ролі в операх “Аїда”, “Трубадур”, “Леонгрін”, “Валькірія”, інші. Модест опанував різноманітний репертуар, став універсальним виконавцем. Він прославився як найкращий виконавець різноманітних творів Вагнера, тому одразу опинився в центрі уваги керівників провідних європейських театрів. Менцинський підписав контракт з Королівською оперою Швеції. За контрактом співак не лише отримував хороші гонорари, а й міг виступати з гастролями у інших країнах. У 1905 р. Модест одружився з шведкою Клері Дегн. У подружжя народились двоє синів. Менцинський виконував партії німецькою та шведською мовою. Це і “Аїда”, “Загибель богів”, “Нюрберзькі майстерні” Р. Вагнера, “Фіделіо” Л. Бетховена, “Фауст” Ф. Гуно та інші. Всього – понад 50 опер.

Співак підкорив публіку не лише чудовим голосом, а й акторською грою, пластичністю, вражаючою сценічністю. Він був одним з кращих оперних співаків Стокгольму. У березні 1910 р. Менцинський виконував партію Трістана в опері Р. Вагнера “Трістан та Ізольда”, виступаючи у Стокгольмі. Співак настільки блискуче зіграв роль, що підкорив серця усієї шведської спільноти. Король Швеції нагородив Менцинського Золотою медаллю за літературу і мистецтво та орденом Вази.

Модест Менцинський у сценічному образі Трістана

    Виступи в Україні та переїзд до Німеччини

У 1908 р. Менцинській отримав запрошення виступати у Львівській опері. Він виконував ролі у таких операх як  “Леонгрін”, “Перстень нібелунга” Р. Вагнера, “Самсон і Даліла” К. Сен Санса, “Болеслав Хоробрий” Л. Ружицького. У 1909 р. він виконав кілька пісень з “Музики до “Кобзаря” Миколи Лисенка.

Модест Менцинський

Оскільки Менцинський найкраще виконував партії в операх Вагнера, він вирішив переїхати з родиною до Німеччини, виступав у різних містах Європи –   Берліні, Гамбурзі, Копенгагені, Амстердамі, Лондоні, Відні, Львові, Стокгольмі, Мюнхені та ін. Менцинський писав різноманітні музичні теми, володів сімома мовами, зокрема німецькою, шведською, польською, російською, французькою та англійською. Виступи Менцинського збирали повні зали шанувальників, а сам він став улюбленцем багатьох європейських політиків.

Співак не переривав свої гастролі навіть під час Першої світової війни, зокрема виступав у австрійських таборах військовополонених, де перебували українці. Менцинський став популяризатором української культури за кордоном. Він виконував такі твори українських композиторів як Миколи Лисенка (“Очі горять”, “Минають дні”, “Гомоніла Україна”), Д. Січинського (“Дума про гетьмана Нечая”, “Як почуєш вночі” на слова І. Франка), Я. Ярославенка (“Гей, закуй мені зозуле” на слова В. Пачовського, С. Людкевича).  

Менцинський спонсорував талановиту молодь, яка не мала коштів для навчання, проводив благодійні концерти, у тому числі збирав кошти для сиротинці. Йому акомпанували такі визначні особистості як Василь Барвінський, Станіслав Людкевич, Нестор Нижанківський. 

Модест Менцинський

Завершення кар’єри

Тривалий час Модест Менцинський мріяв виступити у Державному українському театрі опери та балету, однак більшовики не надали йому такої можливості, незважаючи на велику кількість звернень артиста.

У 1926 р. оперний співак завершив свою кар’єру, переїхав з родиною до Стокгольму, де відкрив школу співу. Маючи величезний досвід, Модест вчив учнів співочому диханню, звукоутворенню, створенню художнього образу та іншим речам. Серед учнів Менцинського був Арне Суннегорд – один з найталановитіших оперних співаків Швеції. За своє життя він назбирав чимало книжок, особливо тих, які стосувались музичного мистецтва. Свою книгозбірню він передав бібліотеці Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові.

Менцинський у сценічному образі

Менцинський доволі плідно працював і в звукозаписуючій сфері. У 1910- 1911 рр. він робив записи у Берліні, Кельні та Стокгольмі. Зокрема на берлінській фірмі “Gramophone” він записав ряд пісень на слова Т.Шевченка. Багато дослідників стверджують, що Менцинський першим записав на студії звукозапису гімн “Ще не вмерла Україна”.

Менцинський лишив по собі величезну епістолярну спадщину – листувався з Філаретом Колессою, Соломією Крушельницькою, Гаррі Стангенбергом та багатьма іншими відомими особистостями. Працівники стокгольмського радіо запропонували оперному співаку зіграти великий концерт. Модест почав відбирати твори для дійства, акцентуючи передусім на українських творах. Однак провести концерт Менцинському не судилося – його розбив спочатку один інсульт, а згодом – й другий. 11 грудня 1935 р. відомого співака не стало.

Comments

.,.,.,.