Львівський “Колізей” – єврейський театр, який зруйнувала війна

Львів – культурне серце України, місце, де свого часу активно почало розвиватися театральне мистецтво. Так, саме у Львові та ще кількох великих містах зародився український театр – унікальне культурне надбання світу, пише сайт lviv-trend.in.ua.

У Львові діє кілька різнопланових театрів, найвідоміші з яких – легендарний оперний та театр імені Марії Заньковецької, театр імені Леся Курбаса. Проте далеко не всі львів’яни знають про те, що у час, коли у Львові був справжній театральний “бум”, у нас запрацював єврейський “Колізей” – заклад, який через війну не зміг “дожити” до наших днів.

Чим особливий театр “Колізей” та цікаві факти з його історії – читайте у матеріалі нижче.

Єврейська громада Львова – засновники “Колізею”

З єврейської виставки у Львові

Як відомо з історії, у Львові здавна мешкали євреї. Ще з 1352-го року знаходимо згадки про те, що вони оселилися біля підніжжя Високого замку та утворили ціле передмістя, яке згодом розрослося та перетворилося у Краківське передмістя. З другої половини чотирнадцятого століття євреї вже оселилися за межами стін, у самому місті. У міських архівах можна знайти згадку про першу єврейську міську громаду, датовану 1387-м роком.

Ця громада мала свою особливу культуру, традиції та цінності. Львів же був містом культури, тож не дивно, що євреї брали активну участь і в театральному житті міста – відомі факти про цілі єврейські династії театральних акторів. Їм і випало заснувати львівський “Колізей”.

Початок історії театру

Будівля театру

Наприкінці дев’ятнадцятого століття по вулиці Сонячній (у наш час – вулиця Пантелеймона Куліша) між будинками під номерами 23 та 25 постав один із найстаріших та найкращих львівських пасажів – пасаж Абрахама та Якова Германів. Тут, на території торговельного пасажу, і судилося відкритися єврейському “Колізею”.

Історія театру бере свій початок із реконструкції на зламі століть “Павільйона Яна Матейка”, що розміщувався на територію пасажу Германів. Над оновленням та добудовою працювала низка видатних архітекторів того часу – Артур Шлейл, Міхал Рехтер та інші. Результатом їхньої праці стала будівля у стилі сецесії.

Без сумнівів, пасаж Германів завдячує левовою часткою популярності саме появі “Колізею”. У наступні роки його частенько добудовували-перебудовували, вочевидь, щоб зробити ще кращим та привабливішим для відвідувачів. Це дало свій результат – дуже скоро новостворений театр “Колізей” справедливо зайняв другу позицію за популярністю у Львові, поступаючись лише театру Скарбека. 

Чим приваблював “Колізей” глядачів?

Колектив театру

Любителі театрального мистецтва, без сумнівів, мали вибір у Львові, куди можна піти на виставу. Проте частенько їхній вибір падав саме на єврейський “Колізей” – чи то єврейська громада надавала перевагу рідній культурі, чи то іншим містянам подобалося сюди ходити. Охочих побачити вистави тут було чимало, а глядацьких місць облаштували понад 1000. На великі розміри театру вже наштовхує сама його назва, адже “Колізей” символізує щось потужне, велике.

Такі великі розміри приміщення дозволяли тут проводити відповідного рівня вистави та влаштовувати справжні видовища для глядачів. Вистави тут відбувалися щоденно, а в літню пору їх часто показували у гарному літньому саду при театрі. 

З 1908-го року театр дещо розширив свою культурну програму – тут, окрім вистав, почали ще й показувати кіно. Спершу фільми демонстрували за допомогою спеціального пристрою – вітаскопу.

Часто на сцені театру можна було також побачити відомих закордонних акторів. Так, у 1913-му році сюди завітала данська актриса Аста Нільсен, яка показувала львівським глядачів мімодраму “Циганка”.

Львівський “Колізей” у Першу світову війну та повоєнні роки

Іда Камінська

Справи у театру тривалий час йшли добре, все б, здавалося, вело до розвитку та неминучого успіху. І навіть у буремні роки Першої світової війни, коли торгівля у пасажі Германів йшла погано (вплинула повоєнна економічна криза, з’явилися нові базари-конкуренти), театр зберігав свою діяльність – у той час галерею навіть переформатували у “пасаж театру”.

У міжвоєнні роки у “Колізеї” відкрили театр “Новини”, показували спектаклі єврейських театральних груп. У “Новинах” проводили безкоштовні покази для ветеранів війни. В той час у програмі театру були водевілі, оперети, а увечері навіть показували шоу-кабаре.

У театрі “Новини” грав чи не перший постійнодіючий колектив. Згодом, у 1938-му році, сюди переїхав Варшавський єврейський художній театр під керівництвом Іди Камінської. Ще з часом театральний колектив знову збільшив свою чисельність за рахунок акторів Дніпропетровського єврейського театру, який закрили

Період Другої світової війни для театру

Голокост у Львові. Фото: Збруч

Час радянської окупації виявився важким випробуванням для театру. Найбільше шкодив, власне, радянський режим, який вимагав, щоб тут демонстрували глядачам виключно радянський репертуар. Можна собі уявити, наскільки важко творчо працювати, коли тебе примушують грати під чужу дудку…

Так було до початку Другої світової війни, а після її початку випали ще складніші випробування. Частина театрального колективу була на гастролях далеко від Львова, де потрапила під сильні обстріли ворожої німецької авіації. Ще менше “пощастило” тим працівникам театру, які у той час перебували у Львові, адже німці швидко захопили місто та прирекли єврейських акторів на трагічну долю.

Місце, де колись був пасаж Германів та Єврейський театр

Така ж доля спіткала і сам пасаж, і будівлю львівського “Колізею”. Спершу його сильно пошкодили, потім чергове бомбардування міста і зовсім його зруйнувало. Вберегти цінну культурну спадщину не вдалося, а у повоєнні роки радянська влада залишки колишнього театру перетворила на заводські та складські приміщення.

Довідатися про колишній єврейський театр у Львові сучасники можуть хіба що зі старих фото, які збереглися, та згадок у міських архівах. Завітавши ж на саму вуличку і не скажеш, що колись тут збиралися сотні глядачів, аби подивитися на шедевральну театральну гру акторів єврейського театру…

Comments

.,.,.,.