Усім відомо, що Львів – це культурна столиця України. Це неповторне та особливе місто не лише у нас в країні, а й у цілому світі. Місто Лева – це історія, що втілена у силуетах його архітектурних композицій, адже кожна його вуличка наповнена стародавнім шармом, ароматами кави, духом романтики і архітектурною довершеністю, а кожна його частинка приховує цікаві історії та інтригуючі загадкові легенди. Ось одна із них.
З-поміж галасу центральних вулиць та щоденних поспіхів львів’ян у справах, у Львові є “самотня” вуличка, на якій ніхто не живе. Як інформує “lviv-trend“, з адміністративної точки зору жоден будинок не значиться за адресою цієї невеличкої, затишної вулички, а, отже, немає будинків – немає мешканців. Хоч, фактично, це не зовсім так. Мова йде про вулицю Генріха Семирадського.
Ця вулиця з’явилась на давній львівській дільниці Францівка на Новому світі ще у далекому 1910 році. Її було названо на честь відомого художника з Польщі Генріха Семирадського. У ті часи вона сполучала вулицю 29-го Листопада із вулицею Гіпсовою, зараз – Коновальця з Гіпсовою. Від самого початку особливістю вулички було те, що жоден будинок не мав її адреси, бо всі брами будинків виходили на інші, суміжні, вулиці – Коновальця та Гіпсову, тому рахувались за ними. Про це пише inlviv.
У роки нацистської окупації Львова, вулиці дали ім’я ще одного, визначного діяча мистецтва – Рубенсгассе, але в радянські часи було повернено початкову назву, такою вона залишається і сьогодні. Ім’я Генріха Семірадського можна побачити на єдиній табличці цієї вулички без адрес.
Зазначимо, Генріх Семирадський – художник, представник польського академізму, почесний член Санкт-Петербурзької, Берлінської, Римської, Паризької, Туринської академій мистецтв, талант і значення якого в історії польського живопису прирівнюють до Яна Матейка, залишив вагомий слід у історії львівського мистецтва, нерозривно пов’язаний із дивовижною “перлиною” міста – Львівською Оперою. Генріх Семирадський намалював для Оперного театру картину “Парнас”. До Львова навіть приїжджали шанувальники мистецтва спеціально для того, щоб подивитися на театр та його прекрасний мистецький витвір. Алегорична композиція символізує сенс людського життя: театр, творчість, життя – головна тріада її змісту. “Парнас” став одним із найкращих надбань образотворчого мистецтва Львова.