Лише у місті вічної романтики, краси та загадковості “древньому Львові” міг народитись, без перебільшення, унікальний гурт “Океан Ельзи”. Щоправда, львівським його уже не назвеш. Популярність цього бенду давно вийшла за межі України і з роками невпинно зростає. Шанувальники та критики неодноразово визнавали “Океан Ельзи” найкращим рок- і live-гуртом Східної Європи. Про феномен “ОЕ”, його історію та свідому громадянську позицію далі у нашому матеріалі на lviv-trend.in.ua.
Історія створення та життєпис гурту
Український рок-гурт “Океан Ельзи” ( скорочено — О. Е.) був створений 12 жовтня 1994 року у Львові на чолі з лідером та вокалістом Святославом Вакарчуком. Проте історія колективу почалась за два роки до цієї дати. У 1992 році студент Андрій Голяк (вокал) з однокласником Павлом Гудімовим (гітара), а також знайомими Юрієм Хусточкою (бас-гітара) та Денисом Глініним (ударні) створили гурт «Клан тиші». Колектив виступав у рідному Львові. Проте через два роки Голяк одружився й покинув гурт. У березні 1994 хлопці познайомилися з 19-річним студентом Святославом Вакарчуком. Незважаючи на те, що Святослав був серйозним фізиком-теоретиком, незвичний вокал хлопця вразив учасників «Клану тиші».
За словами Вакарчука, музиканти обговорювали створення групи ще влітку 1994. А остаточно все вирішили 12 жовтня на дні народження гітариста Павла Гудімова.
«Ми були у нього вдома і в якийсь момент хтось каже: може, ми вже нарешті створимо групу? Так все і вирішили. І потім, коли нас запитували, коли у вас дата утворення, ми подумали, що давайте скажемо про той день, коли ми в Паші все вирішили», — згадував Славко.
Відтоді склад колективу неодноразово змінювався, проте Святослав Вакарчук залишається його незмінним лідером, вокалістом, автором більшості текстів і музики.
Перший виступ “Океанів” відбувся на площі перед львівським оперним театром 14 січня 1995 року. Музиканти грали переважно суміш поп- і ліричної рок-музики.
Хлопці згадують, як тоді троє молодих, підбадьорених коньячком та сповнених енергетикою пацанів, і Паша, який не «бадьорився» — виступили перед семитисячним натовпом при температурі сім градусів морозу. І цей старт у рідному місті Лева став фартовим квитком у безхмарне майбутнє “ОЕ”. Адже відтоді з кожним виступом популярність львівських рокерів невпинно росла.
У 1995 році “Океани” вперше взяли участь у популярному фестивалі “Червона Рута”. Тоді ж світ побачила перша демо-касета гурту під невибагливою назвою – “Демо 94-95”.
Далі життя “Океану Ельзи” стрімко закрутилося. З 1996-го гурт почали запрошувати за межі Львова – перший сольний концерт у Луцьку та Києві. А далі пішли виступи за кордоном: участь у фестивалях Німеччини, Польщі, Франції, спільний концерт з німецькою групою Blue Eyes та виступ на рок-фестивалі разом із Deep Purple.
А вже через рік – перший гастрольний тур Україною і знов виступи у Франції та Німеччині.
У 1998 році “Океани” випускають дебютний альбом “Там, де нас нема”. Пісні з нової платівки відразу посідали перші місця у всеукраїнських музичних чартах. На фестивалі «Таврійські ігри» “ОЕ” отримав дві нагороди – «Прорив року» та «Найкраща пісня».
На початку 2000 року рок-гурт потішив шанувальників другою платівкою — «Янанебібув». У цей час до “Океану” влився віртуоз Дмитро Шуров, який за допомогою клавіш додав ноток романтики у музику рок-бенду. Можливо саме завдяки цьому двічі поспіль (2000 і 2001 рр.) на Таврійських іграх “ОЕ” ставав лауреатом у категорії «Найкращий поп гурт».
2001 – став роком запису одного з найкращих (на думку багатьох критиків) альбому “Океанів” – «Модель». Саме після запису цієї платівки Дмитро Шуров став офіційним учасником колективу. І знову на “Таврійських Іграх” “ОЕ” отримують визнання – відразу дві пісні бенду («Друг» і «911») увійшли до списку 10 найпопулярніших хітів України, а «Океан Ельзи» визнали «Найкращим рок-гуртом». Щодо платівки «Модель», то її назвали «Альбомом року».
Неабиякої популярності здобув і наступний альбом “ОЕ” «Суперсиметрія» (2003), що вперше в Україні отримав статус двічі платинового.
Незважаючи на успіх “Океанів”, у 2004 гурт покинули басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров. Музиканти взялися за реалізацію іншого музичного проекту «Esthetic Education». Їхні місця у гурті зайняли басист Денис Дудко і сербський клавішник Мілош Єліч. Та на цьому зміни у “Океанах” не закінчились. У квітні 2005 року гурт покинув ще один із засновників “”ОЕ” гітарист Павло Гудімов. Навколо цієї події було чимало розмов, за словами Гудімова, ініціатором зміни складу був Святослав Вакарчук. Проте подробиць музиканти вирішили не виносити на загал і вже через місяць Павла замінив гітарист Петро Чернявський. І така ротація зіграла лише на руку “Океанам”.
Адже їхній новий альбом Gloria (2005) вже у перший день продажу став «платиновим» — за шість годин було продано 106 тисяч примірників, а до кінця року вже 200 тисяч.
Наступний альбом “Міра” (2007) був названий найбільш «роковим» за всю історію команди.
Сьомий студійний альбом “Океану Ельзи” вийшов під промовистою назвою «Dolce Vita» (2010). На підтримку альбому музиканти відіграли масштабний восьмимісячний тур, що охопив 100 міст України, Росії, Білорусі, Європи, Канади та США.
В кінці 2010 року “Океани” вирішили проекспериментувати і випустили «Dolce Vita (remastered)», де но-іншому обіграли звучання пісень із альбому.
У 2013 році рокери породили на світ черговий популярний альбом «Земля», який супроводжувався стадіонним туром.
На рахунку “ОЕ” безліч престижних музичних нагород: гурт переміг в трьох номінаціях експертної премії “ShowBizAwards 2005” (“Кращий рок-гурт року”, “Альбом року”, “Виконавці року”); у січні 2006-го отримав чотири статуетки “Ukrainian Rock Awards”; у квітні 2007-го став володарем експертної музичної премії “FUZZ” як кращий рок-гурт СНД-простору; у 2012-му отримав премію “YUNA” як “Найкращий гурт двадцятиріччя”; у 2014-му Вакарчук і Ко заволоділи премією “YUNA” аж в 4 номінаціях (фронтмен переміг у номінаціях “Найкращий композитор” і “Найкращий автор слів”, а ОЕ – “Найкращий гурт” і “Альбом року”).
А далі в Україну прийшла війна. І “ОЕ” не став осторонь цього горя. “Океан Ельзи” виступив на підтримку Євромайдану на Майдані Незалежності у своєму «золотому» складі: Вакарчук, Гудімов, Хусточка, Шуров та Глінін. Заради цього виступу Юрій Хусточка прилетів з Парижа. Концерт хлопці закінчили словами: «Важливі речі об’єднують, пам’ятайте… Дякуємо, все тільки починається!». Ці слова стали пророчими і дуже болючими, адже війна за незалежність лише набирала оберти.
У 2014—2015 рр. гурт відсвяткував свій ювілей концертним туром «Океан Ельзи — 20 років разом!». В межах туру відбувся тригодинний концерт у Києві на НСК «Олімпійський», який зібрав понад 70 тисяч шанувальників і став наймасовішим концертом в історії України.
Дев’ята і поки що крайня платівка “Без меж” (2016) була презентована в межах світового однойменного туру “Океанів”. З концертним туром “ОЕ” виступили навіть у прифронтовому Лисичанську, де, попри шалену грозу, зібралось близько 30 тис. шанувальників колективу. Лідер гурту Святослав Вакарчук закінчив виступ такими словами:
“Мир прийде тоді, коли кожен з нас як один, як тут — ті, хто стоять на концерті, буде захищати нашу рідну землю, від того, як ми будемо допомагати тим хлопцям, які стоять на передовій, усім, чим можемо”.
І активна громадянська позиція Вакарчука спонукала весь колектив стати благодійниками у період українсько-російської війни. “Океан Ельзи” відіграв безліч благодійних концертів в Україні та за її межами, передавши мільйони гривень на підтримку ЗСУ, родинам загиблих військових, переселенцям. Одним із найрезультативніших був виступ Святослава Вакарчука на благодійному концерті у Лондоні 2023 року, де він зібрав понад 147 мільйонів гривень і передав на купівлю медичного обладнання та відновлення українських лікарень, які постраждали під час бойових дій.
Лідер “Океанів” регулярно їздить на передову та дає концерти для українських військових.
“Я з нашими захисниками і захисницями тут, на Донбасі. Буду їздити сюди стільки, скільки потрібно. До Перемоги!” – наголошував Вакарчук.
Чому Океан і хто така Ельза?
Учасників “Океану Ельзи” часто запитують, хто придумав таку незвичайну назву для гурту. Насправді спершу Вакарчук запропонував назвати колектив “Стрийський парк”, адже це улюблене місце відпочинку Святослава у Львові. Проте хлопцям здалось, що з такою назвою багато грошей не заробиш. Треба щось масштабніше. Славко Вакарчук згадував:
“Пам’ятаю, сидів вдома і дивився “Підводну Одиссею команди Кусто”. Саме в той момент ми напружено думали про назву гурту. І мене вразив океан, гарні рибки, глибина підводного світу, а головне – система: з одного боку, усе чітко працює, а з іншого – все ірраціонально: тобто ми не можемо це ані пояснити, ані усвідомити, ані охопити. Подумав, чому б не назватися “Океаном”. Але, здалося, що саме слово “океан” – надто широке і незрозуміле. Також була велика ймовірність того, що групи з такою назвою вже існують. І ще здалось, що називатися “Океаном” – надто пафосно. Якби тоді, в 1995 році, ми знали, що станемо тими, ким стали зараз, можливо, і залишились би “Океаном”. Але тоді мені не вистачило сміливості (можливо і на краще). У мене з’явилася ідея: зменшити слово “океан”, придумати йому жіноче ім’я. Тому що є певна гармонія в тому, щоб чоловічій групі дати жіноче ім’я. Була поставлена задача вибрати таке ім’я, яке б однаково звучало на українській, російській і англійській мовах. Далі все було досить просто: ми взяли список жіночих імен і обрали те, яке сподобалося найбільш за все.”
Феномен багаторічної популярності гурту
Критики впродовж років думають над тим, у чому прихований секрет успіху гурту “Океан Ельзи”. Складових успіху виділяють декілька. По-перше – це щирість у всьому, що вони роблять, – у текстах пісень, у спілкуванні з шанувальниками та медіа, у громадянській та людській позиції учасників колективу. По-друге, це унікальність музики та текстів пісень, їхня внутрішня гармонія, що породжує ейфорію у слухачів. Це музика для всіх поколінь: від молоді до поважних поціновувачів музичної стихії. В “Океані” кожен може знайти щось близьке своєму серцю. І ще однією сходинкою до успіху є повна відданість учасників гурту своїй справі, до останнього подиху!
