Влітку 1989 року стара жінка, яка ще остаточно не розгубила колишньої вроди, розмірковувала над сумним завершенням свого життя у будинку для літніх людей в Лос-Анджелесі, пише сайт lviv-trend.in.ua. Як же так вийшло, що вона залишилася на старості років самотньою, всіма забутою і нікому непотрібною? Чому фортуна, яка супроводжувала так довго, відвернулася від неї?
Можливо, це через її надмірну самовпевненість та егоїзм, адже саме через неї 1931 року в Польщі не вдалося провести конкурс «Міс Полонія»? А, може, доля покарала її за те, що поставила кар’єру вище від кохання і втратила свого любого Янека?.. А потім і сама відмовилася від кар’єри заради іншого кохання…
Яке сумне і безнадійне завершення життя! З 82 прожитих років майже половина марні… А все так чудово починалося…
Шлях на Олімп
Перша красуня Польщі Зофія-Марія Батицька народилася 22 серпня 1907 року в селі Лісько на Сяноччині. Її батько Еугеніуш Батицький був знаним адвокатом, родина була заможна, справи йшли вгору, тож пізніше, у 1920-х роках, він навіть спромігся придбати одну з найгарніших будівель Львова, єдиний в місті неоготичний венеціанський палац середини ХІХ століття, що досі стоїть на вулиці Пекарській. Цікаво, що 1937 року родина Батицьких подарувала палац Академії ветеринарної медицини, тому там досі діє Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького.
В палаці Батицьких гостювали такі видатні особистості, як скрипаль-віртуоз Броніслав Губерман, що врятував близько тисячі євреїв від Голокосту завдяки створенню Палестинського симфонічного оркестру, оперна співачка і акторка Ада Сарі, піаністи Генріх Штомпка та Артур Рубінштейн, а художник Казимир Сіхульський навіки закарбував у портреті красу юної Зофії Батицької.
Єдиній доньці ані батько Еугеніуш, ані його дружина Яніна-Кароліна-Амалія, уроджена Подставська, ні в чому не могли відмовити, тож Зося виросла розпещеною і звикла отримувати все, чого хотіла. Ще в самому дитинстві після перегляду опери «Фауст» трирічна Зося була у захваті від балету і їй закортіло стати примою-балериною. Тож вона почала займатися танцями і ставити вдома фантазійні вистави, мріючи про блискучу світову кар’єру…
«Я робила імпровізовані костюми з фіранок, маминих капелюшків, її пеньюарів. Чоловічі ролі я давала двоюрідним братам, а сама грала добрих фей і принцес», — згадувала Зофія Батицька наприкінці 1970-х років.
У 15 років Зося пішла у кіно на фільм, де грала Мері Пікфорд – символ Америки того часу, оскароносна актриса, партнерка Чарлі Чапліна. Цікаво, що їхні долі чимось схожі: Мері теж почала свій шлях до Голлівудського Олімпу в 15 років, а в особистому житті не раз зазнавала поразки… Зате Зося, побачивши славетну актрису, твердо вирішила теж стати акторкою і не відступати ні перед чим.
Прилучитися до femme fatale
Кумирами юної Зофії Батицької стали світові знаменитості того часу, які зараз майже забуті: наприклад, славетна Теда Бара – перша «жінка-вамп», секс-символ німого кіно початку ХХ століття, що грала Клеопатру, Джульєтту, Есмеральду, Кармен та ін. За популярністю вона була другою після Чарлі Чапліна, а Нікола Тесла навіть обіцяв відправити її зображення на Місяць. Або Ніта Нальді – зірка німого кінематографу, також «фатальна жінка». До femme fatale приписала себе і Зофія Батицька. Вона почала зав’язувати довге волосся у вузол, позувати з сигарами і в усьому наслідувати своїх кумирів.

Паралельно дівчина також вчилася: закінчила Жіночу гімназію сестер Урсулянок, навчалася в Приватному інституті господарчого виховання дівчат імені Яніни Карловіч в Снопкові, де опанувала городництво та домашнє господарство, навчилася пекти хліб і навіть… доїти корів. Після завершення навчання Зося поїхала до Варшавської головної школи торгівлі, де з великими складнощами одночасно розпочалася і її кінокар’єра.
Перша перепона, яка встала перед майбутньою акторкою, – це думка консервативного батька, що вважав кінематограф низькопробною розвагою простолюдинів, а актрис – ледь не жінками легкої поведінки. Своїй єдиній доньці він бажав зовсім іншої, аристократичної долі у вищому світі, але Зося твердо стояла на своєму. Допомога прийшла від друга сім’ї, відомого актора і режисера у Львові, Кракові та Варшаві Людвіга Сольського, дружина якого, Ірена Сольська, була однією з найславетніших польських актрис. Він після довгих умовлянь нарешті зумів переконати Еугеніуша Батицького та його дружину, і Зося почала свою кар’єру у кіно.
Цікаво, що у Варшаві дівчина жила в будинку друга їхньої сім’ї, одного з найвідоміших польських архітекторів кінця ХІХ – початку ХХ століття Францішка Лілпопа, який проєктував навчальні заклади, універмаги, приватні резиденції. Зося заприятелювала з чотирма його доньками, одна з яких стала 1991 року першою леді Польщі: Анеля вийшла заміж вдруге за президента Польщі графа Едуарда Рачинського у… 81 рік. Але це ще не все, адже нареченому було вже поза 100 років!
Швидкий зліт до успіху
Зофія Батицька увірвалася у світ німого кіно 1929 року фільмом «Гріховне кохання». Допоміг їй отримати роль відомий письменник, поет, театральний критик родом зі Стрия Корнель Макушинський, замовивши слово перед режисером, який шукав заміну для актриси, що захворіла. Так Зосі нарешті пощастило пробитися на омріяний Олімп кінематографу. А до 1931 року дівчина вже мала в своєму послужному списку 6 фільмів.
Вона грала ролі панночок, агенток поліції, коханок, її називали «німою Елеонорою Дузе» на честь відомої в усьому світі італійської акторки, яка мала статус «Божественна» і стояла на одному рівні з Сарою Бернар. Критики в захопленні писали:
«Зофії так вдалося відкрити новий талант, що одразу після дебюту вона може бути визнана артисткою першого ґатунку. Демонічна, спокуслива, чуттєва. Варто додати, що вперше в польському кіно ми побачили акторку з такою свободою рухів, природною та щирою грою».

1930 року вийшов перший звуковий фільм «Моральність пані Дульської», що став найскандальнішим, адже Зофія дозволила собі нечувану зухвалість: у відображенні в дзеркалі було видно… її оголені литки, коліна і навіть стегно! Це стало першою еротичною сценою в польському кінематографі, викликало нечуване обурення і скандал у суспільстві. Знали б вони, що можна побачити у фільмах тепер!.. Дуже важко таку ганьбу пережили батьки Зофії, але вона вперто продовжувала зніматися.
І зустрілися дві зірки…
Крім навчання і зйомок, Зося також співала, малювала, займалася музикою, писала вірші, оповідання, сонети, серед друзів шалений успіх мали її карикатури. Дивно, що за своєї неймовірної краси і талантів, до 21 року вона не знала, що таке кохання і навіть казала в одному з інтерв’ю, що ніколи не вийде заміж…

Все змінилося влітку 1928 року, коли на відпочинку в Трускавці вона зустріла Яна Кепуру – славетного оперного співака й актора, який вже був відомим у світі. Невдовзі Янек вже гастролював у Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айресі, Монтевідео, США, а ще почав зніматися у фільмах… Вони були дуже схожі: обоє молоді, надзвичайно вродливі, шалено привабливі, харизматичні та амбітні. У них були всі шанси стати щасливою парою, але, мабуть, Еугеніуш Батицький вирішив проявити свою волю принаймні в особистому житті доньки, якщо вже не вдалося вплинути на її самореалізацію.
Спочатку батьки Зофії і Яна заприятелювали і вже планували одруження дітей. Але консервативний доктор Батицький був прихильником усталених традицій, йому не подобалося, що Зофія змушена «бігати» за нареченим, що він розповідає дівчині такі речі, від яких батько беріг її впродовж 20 років, тож 1929 року в листі до батька Яна Еугеніуш пише, що його син занадто самовпевнений, легковажний, за ним бігає багато дівчат, а він не хоче своїй єдиній доньці такого майбутнього.
І дороги двох зірок розійшлися… Зофія дуже шкодувала і мучилася, поринувши в кіно, а Ян знявся у 19 фільмах, через кілька років одружився зі своєю партнеркою Мартою Еггерт і прожив з нею до смерті 1966 року. Його вдова після смерті Яна припинила виступати, виховала двох синів, які пішли стопами батьків, і померла 2013 року в 101 рік.
…Зараз, з висоти прожитих років, Зофія усвідомлювала, що не лише її батько і Янек були винні у тому, що не відбулося довгоочікуваного весілля найвродливішої дівчини Польщі і найславетнішого співака. Адже й сама вона, хоча і любила красеня-тенора, але швидше як друга, а не чоловіка, та й кар’єра для неї тоді була вищою від усього, а тут ще й відкрилися нові перспективи…
Далі буде…
Джерела
- Кінозірка та міс Полонія. Історія про яскраву акторку та роль, що сколихнула львівське товариство. – Твоє місто, 24.01.2020.
- Коваленко М. Софія Батицька – львів'янка, яка здобула титул найвродливішої з-поміж 5 тисяч претенденток. – Дивись. Інфо, 13.09.2020.
- Софія Батицька: Львів’янка, яка стала Міс Полонією та відомою актрисою. – Forgotten Galicia, 3.07.2018.
- Najpiękniejsza Polka okresu międzywojennego — wspomnienie o Zofii Batyckiej // www.poland.us
- Slawomir Dorocki Kobieta która się śmiała. Wspomnienie o Zofii Batyckiej (1907-1989), 2017.
- Zofia Batycka // Baza Filmu Polskiego
- Zofia Batycka: kolekcjonerka tytułów miss i prekursorka scen erotycznych w polskich filmach. – Onet Plejada, 22.08.2022.
- Zofia Batycka//European Film Star Postcards, 23.08.2024.





