Музика янголів: історія Львівського органного залу

Будинок органної та камерної музики, або ж Львівський органний зал, – це місце, де було реалізовано безліч різноманітних музичних та творчих проєктів, де лунали класичні твори Баха, експериментальні перформанси, оригінальні цикли пісень. Органний зал має довгу та цікаву історію, пише lviv-trend.in.ua.

Мистецтво у святині

Органний зал було відкрито в 1988 році, у приміщенні римо-католицького костелу святої Марії Магдалини. Сам же костел почали споруджувати ще в 1600 році завдяки фундації власниці цієї земельної ділянки Анни Пстроковської. Вона передала її в повне розпорядження ордену домініканців, які й розпочали там зведення костелу.

Будівництвом спершу керував львівський архітектор Мартин Годний, пізніше до нього приєднався будівничий Войцех Келар. Завершили будівництво у 1635-му. Того ж року поруч з костелом було споруджено дерев’яну будівлю семінарії та монастирські келії.

На початку ХVІІІ століття костел розграбували шведські війська. Крім того, храм часто страждав від пожеж, тож у середині цього ж століття гостро назріла потреба його реконструкції. Її здійснив Мартин Урбанік. Цікаво, що під час перебудови, наче передчуваючи культурологічне майбутнє споруди, у ній, як ні в якому іншому львівському храмі, було максимально враховано закони акустики.

Протягом 1870-90-х років відбулася чергова перебудова костелу, проведена під керівництвом провідного львівського архітектора Юліана Захаревича. У 1920-х роках костел, дещо пошкоджений у вирі Першої світової та українсько-польської воєн, перейшов у власність «Львівської політехніки». Тоді він став академічною каплицею для викладачів та студентів.

У 1932 році в храмі встановили орган, який виготовила чеська фірма.

Під час Другої світової війни костел святої Марії Магдалини не зазнав ушкоджень і після її закінчення ще певний час залишався діючим римо-католицьким храмом. Проте у 1962 році радянська влада вирішила таки ліквідувати парафію і закрити костел, який знову було передано Львівському політехнічному інститутові (раніше – «Львівська політехніка»). Тоді тут влаштували  спортивний зал, а трохи згодом – танцювально-концертний.

Апсида – найдавніша частина костелу

У 1969 році приміщення вирішили передати Львівській обласній філармонії для розміщення там Будинку органної і камерної музики. Майже двадцять років тривали реставраційні роботи, перебудували і сам орган. А в 1988 році органний зал нарешті було відкрито.

1998 року в храмі відновили богослужіння. З того часу будівля виконує подвійну функцію: сакральну й культурно-просвітницьку. Тут навіть влаштували лави-трансформери, щоби повертати спинки в потрібний бік, спрямовуючи в сторону вівтаря чи сцени.

Найстаріший концертний орган в Україні

За орган, який встановили у квітні 1932 року, заплатили 106 200 злотих. Він найстаріший в Україні. 4 червня того ж року його освятили, а монтаж інструменту та введення в дію відбулося через чотири роки.

Орган мав величезні на той час музичні можливості, для його конструкції були використані всі найсучасніші органні розробки. Головна консоль розміщувалась на балконі. 12 регістрів розмістили окремо, в іншому кінці залу. Таке розміщення регістрів сприяло тембровому різноманіттю. Звучання ставало ехоподібним і таємничим.

Також орган мав додатковий пульт управління у вівтарі, 4-й мануал, так званий хор. Наявність двох пультів дозволяла грати з будь-якої частини залу. Акустичною особливістю стало те, що під час гри в цій частині залу мали бути відкритими вікна, інакше звук був би глухим.

У 1968 році, під час реконструкцій, довелося замінити пульт, відновити втрачені труби, змінити розподіл регістрів. Другий пульт відновлено не було. Збереглися шафа та повітряні канали.

Перші концерти

Дані про найперших органістів, що грали ще до Другої світової війни, було втрачено. Зате відомо, які концерти відбувалися після війни. Зокрема, у 60-80-х роках тут проводили концерти Львівського камерного оркестру.

Солістами були видатні музиканти: Олександр Слободяник виконав концерт № 22 Вольфганга Амадея Моцарта; Олег Криса виконав концерти № 3, 4, 5 Вольфганга Амадея Моцарта, концерт Антоніо Вівальді, концерт № 2 Фелікса Мендельсона. Крім того, тут виступали Ігор Ойстрах, Володимир Співаков, Наталія Гутман, Олексій Горохов. Також у цьому залі відбулося перше у Львові виконання концерту Альфреда Шнітке.

З гастролями до Львова приїздив швейцарський органіст і композитор Ліонель Рогг. Сольні концерти мали ще й француз Жан Жак Грюневальд, естонці Гуго Лепнурм і Рольф Уусвялії, литовець Леопольдас Дігріс, українець Арсеній Котляревський.

У 1988 році головним органістом став Віталій Півнов, учень батька української органної школи Арсенія Котляревського. А у 2005-му здійснили третю реконструкцію органа, приурочену до 750-річчя Львова.

Таємниці органного залу

Радянська армія понівечила й знищила в костелі цінні пам’ятки, зокрема, розписи над аркою пресвітерія та в коридорі, баптистерії з фресками, бічні вівтарі, фігуру Богородиці тощо.  

У 1995 році в костелі провели археологічні розкопки, під час яких під вівтарною частиною храму, крім людських останків, було знайдено скарб з 26 золотими монетами середини ХІХ – початку ХХ століття.

Проте найцікавішою знахідкою виявилася таємна крипта. Археологи так і не з’ясували, для чого було призначене це квадратне приміщення без входу. За припущеннями, там могла би бути розташована бібліотека чи якесь сховище монахів-домініканців.

Крім того, у 2019 році українсько-польська група реставраторів виявила, що збережені на стінах фрески належать відомому художнику Яну Генріку Розену. Їх датують 1931 роком. За радянських часів фрески замурували, а приміщення, де вони знаходилися, перетворили на туалети. Зондування стін у вбиральнях показало, що під шарами вапна, фарби та плитки приховані розписи.

Розкішна будівля костелу, що поєднує риси архітектури Ренесансу й бароко, – це дім музики янголів і місце, де захована ціла історія. 

Comments

.,.,.,.